АНТИКОР — национальный антикоррупционный портал
Киев: -2°C
Харьков: -1°C
Днепр: 0°C
Одесса: 3°C
Чернигов: -2°C
Сумы: -2°C
Львов: 3°C
Ужгород: 5°C
Луцк: 3°C
Ровно: 3°C

Українцям прийшов час готувати новий Майдан

Українцям прийшов час готувати новий Майдан
Українцям прийшов час готувати новий Майдан

Настав час припинити боятися нового Майдану, почавши свідомо його готувати. І ось чому

Новий привид ходить по Україні – привид нового Майдану. Кажуть, що він може стати катастрофою для України – перевести її зі статусу fragile state (крихкоі держави) і failed state (держави, яка не вдалася). Це якраз те, на що, як виглядає, розраховує Путін. І хоча би з одної тої причини його треба уникнути за кожну ціну.

Як на мене, це не єдиний сценарій. Він може стати реальністю лише тоді, якщо пасивно слідувати логіці подій, а не пробувати їх активно спрямувати в інше русло. Іншими словами: треба перестати боятися нового Майдану, і свідомо його готувати.

Майдан є звичним явищем в українському політичному житті останні 25 років. Ті, котрі називають новий можливий Майдан "третім", з таким самим успіхом могли би назвати його "четвертим" (якщо рахувати першим революцію на граніті 1990 р.), або навіть "восьмим" (якщо брати до увагу акцію "Україну без Кучми", податковий, учительський і мовний майдани).

Історик Павел Коваль називає майдани метеорологічною станцією українського суспільства. Кожен раз вони показують, що Україною лихоманить. І буде далі лихоманити поки, доки новий уряд не зважиться на перезавантаження України.

На початку Євромайдану  я говорив про існування в Україні трьох груп політиків: політики позавчорашнього дня (Янукович і його люди); політики вчорашнього дня (лідери опозиції); політики майбутнього. Цих останніх мав би дати Євромайдан. На жаль, не дав. Весною 2014 р.  молоді майданні лідери, замість іти своїм власним фронтом, розчинилися у БПП і Народному фронті.

Якщо не вдалося весною 2014 року, але це не означає, що цього взагалі ніколи не вдасться

Ці дві партії є новими лише за словами. Бо за принципами свого функціонування  -- коли роздача місць у партійних списках і в уряді відбуваються головно за "доступом до тіла" та за гроші - вони є партіями вчорашнього дня.

Єдиною парламентською партією нового типу, і то з примруженим оком, можна назвати "Самопоміч". Але на всю велику Україну одної такої партії виразно замало. Щоб змінити ситуацію, у парламенті треба щонайменше дві-три таких партії.

Поява таких парламентських партій є доконечною умовою перезавантаження Україну. Цього не вдалося весною 2014 року. Але це не означає, що цього взагалі ніколи не вдасться. Бо в Україні є і залишається "сировина" для таких партій.

Першою є громадянське суспільство. Пару років тому, ще перед Євромайданом, відомий спойлер українського мас-медіального простору В’ячеслав Піховшек єхидно запитував: «Де в Україні громадянське суспільство? Після Євомайдану та волонтерського руху пора питати: а де тепер Піховшек?»

Другою є середній клас і молодь. Кажу з власного досвіду. Останній рік я багато їжджу по Україні, головно у східні і південні міста: Дніпропетровськ, Одеса, Харків, Суми, Краматорськ, Словянськ. Головна тема розмов: що робити далі?  І два головні середовища, які шукають відповідь, є власне середній бізнес і молодіжні організації.

Обидва середовища були кістяком Євромайдану і є кістяком волонтерського руху. І тоді, і тепер, вони рятують Україну, перебираючи на себе життєво важливі функції, які державні інституції не можуть виконати у силу своєї неефективності та корумпованості. Разом зі своїм потенційним електоратом це середовище складає, за нашими оцінками, 15-20% - тобто у ньому є простір на 2-3 парламентські партії.  

Його сила – у його горизонтальності.  Це добре видно з порівняння між помаранчевим Майданом і Євромайданом: якщо у 2004 р. Ющенко і Тимошенко були майже «нашим усім», то у 2014 р. до «трьохголових» лідерів опозиції ставилися у кращому випадку з поблажливістю. Для молодих й освічених людей, які стали майже наскрізь дигіталізованими мешканцями соцмереж, горизонталь є головною віссю їхнього світу. Вони легко збираються на вуличні акції  чи волонтерські групи, де всі рівні – але не дуже йдуть на вибори чи у партію, бо там «пахне» вертикальною ієрархією.

Але ця відраза до вертикалі може погано кінчитися.  Бо перезавантажити країну  можна лише добравшись до вертикалі влади: там, і тільки там лежать головні важелі змін. Тому якшо Україна скрахує, вина у цьому буде не лише теперішнього політичного класу, але й відраза до політики серед значної частини громадянського суспільства.

Моя надія полягає у включенні у механізмів самовиживання. На фоні затяжної економічної кризи і замороженої війни, при зменшенні і так невисокої підтримки зі Заходу, Україна вступає у період підвищеної політичної турбулентності. За таких умов шанси на позачергові парламентські чи навіть президентські вибори є високою,  а виживання «нових старих» партій – низькою.  Якщо майданні лідери не зіскочать із цих партій, то їх потягне на дно разом з ними.  Спливуть інші - ті, які спливають за кожних обставин. А. як відомо, те, що завжди спливає на поверхню, не конче заслуговує на суспільну увагу. 

Власне у цій перебудові суспільної горизонталі у нову політичну вертикаль мала би полягати формула успішного Майдану n.0 – Майдану, яким міг покласти край, через відсутність потреби, усім іншим майданам. 

Ярослав Грицак

 Новое время 


Теги статьи: Грицак Ярослав

Дата и время 12 декабря 2015 г., 17:43     Просмотры Просмотров: 2255
Комментарии Комментарии: 0

Похожие статьи

Революция достоинства закончилась! Началась операция по отделению свиных рыл от корыта
Есть опасность: историк объяснил массовую ностальгию украинцев по СССР
"Нужно избавиться от Киева": историк назвал главное отличие Украины от Беларуси

Украина превратится в Сирию: эксперт спрогнозировал развязку войны
Ярослав Грицак: Третій Майдан має статися біля виборчих урн
Празднование 25 декабря: Историк рассказал об угрозе для Украины

«Галасливе — але імпотентне»: Ярослав Грицак про покоління молодих українських політиків
Украина теряет свой шанс. Реформы практически прекратились — Ярослав Грицак
Историк назвал основные причины медленного развития Украины

Успеху Тимошенко и Ляшко сопутствует обеднение среднего класса – историк
Ярослав Грицак: Партія Качинського хоче вичистити українську історію, натомість забруднює польську
Историк нашел позитив для Украины в захвате Россией Крыма и части Донбасса

Комментарии:

comments powered by Disqus
loading...
Загрузка...

Наши опросы

Уйдет ли Луценко в отставку?








Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте
0.064187