АНТИКОР — национальный антикоррупционный портал
Киев: 2°C
Харьков: 6°C
Днепр: 8°C
Одесса: 10°C
Чернигов: 1°C
Сумы: 4°C
Львов: 1°C
Ужгород: 4°C
Луцк: 3°C
Ровно: 3°C

Битва на Дебальцевському плацдармі. Звіт Генерального штабу ЗСУ. Частина 2

Битва на Дебальцевському плацдармі. Звіт Генерального штабу ЗСУ. Частина 2
Битва на Дебальцевському плацдармі. Звіт Генерального штабу ЗСУ. Частина 2

У січні-лютому 2015 року відбулася головна битва між українською армією та російсько-терористичними військами.

До цього часу сили АТО протягом дев’яти місяців забезпечували ізоляцію кризового району на сході України та не допускали його розширення на решту території держави. Аналіз Генерального штабу ЗСУ щодо бойових дій на Дебальцевському плацдармі з 27 січня до 18 лютого 2015 року.

Початок читайте в матеріалі: Битва  на Дебальцевському плацдармі. Звіт Генерального штабу ЗСУ. Частина 1

Логвинове (09.02 — 13.02)

Для ускладнення забезпечення Дебальцевського угруповання сил АТО, противник рейдовими діями та вогнем артилерії намагався контролювати дорогу Артемівськ — Дебальцеве.

О 06.15 9 лютого переважаючі сили бойовиків розпочали штурмові дії спостережного посту в районі с. Логвинове. Особовий склад 54-го окремого розвідувального батальйону, який виконував завдання на спостережному пості, відійшов із займаних позицій. НЗФ увійшли в населений пункт та активно розпочали фортифікаційне обладнання оборонних рубежів та позицій.

О 06.30 траса Луганське-Дебальцеве була повністю перекрита та замінована бойовиками в районі Логвинове. По обидві сторони дороги були обладнані вогневі точки. Противник здійснював обладнання трьох опорних пунктів в районі с. Калинівка, висоти 238.3, висоти 258.6.

Для відновлення сполучення було призначено зведений підрозділ від 1-ї батальйонної тактичної групи 30-ї окремої механізованої бригади. З виходом до Логвинового по зведеному підрозділу був відкритий вогонь. В результаті обстрілу противника 2 танки Т-64 зведеного підрозділу було знищено вогнем з ПТКР. Зведений підрозділ 1-ї батальйонної тактичної групи після закріплення на рубежі північно-східніше Логвинового відкрив вогонь з танків, БМП та артилерії по позиціях бойовиків в селі.

Наступної доби угруповання бойовиків в Логвиновому було посилене російськими підрозділами, танками та БМП. З цього моменту дорога Артемівськ — Дебальцеве в районі Логвинового знаходилася під повним вогневим контролем бойовиків. Постачання боєприпасів, матеріальних засобів до Дебальцевського угруповання було ускладнене. Противник майже впритул розстрілював конвої, які намагалися доставити в Дебальцеве боєприпаси, продовольство та інші матеріальні засоби.

Близько 16 години 10 лютого підрозділами 1-ї батальйонної тактичної групи 30-ї окремої механізованої бригади були проведені демонстраційні дії та розвідка шляхів наступу для штурму Логвинового. В ході розвідки відбувалися бойові зіткнення з противником, який діяв із засідок. Групою під командуванням командира 2-ї механізованої роти було здійснено успішний обстріл позицій бойовиків із підствольних гранатометів та стрілецької зброї на околиці Логвинового.

Після обстрілів група здійснила відхід з використанням димів. В цей же час танки та БМП з піхотою провели демонстраційний штурм села з безпосереднім контактом з противником.

В результаті засадних дій противника в районі Логвинового потрапили в засідку підрозділи 1-ї гаубичної самохідно-артилерійської батареї 2-го гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону, зенітного ракетно-артилерійського дивізіону та розвідувальної роти 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади. Було прийнято рішення про переміщення артилерії на запасні позиції.

З метою недопущення оточення угруповання наших військ в районі Дебальцевого, відновлення його матеріально-технічного забезпечення командування АТО 10 лютого прийняло рішення про проведення операції зі звільнення Логвинового від незаконних збройних формувань.

В умовах вкрай обмежених можливостей в силах і засобах було створено угруповання у складі:

  • 1-ї та 2-ї батальйонних тактичних груп 30-ї окремої механізованої бригади;
  • посиленої 4-ї механізованої роти 24-ї окремої механізованої Залізної бригади;
  • зведених загонів 79-ї,95-ї окремих аеромобільних бригад;
  • ротної тактичної групи 92-ї окремої механізованої бригади;
  • інженерного підрозділу 703-го інженерного полку;
  • взводу від батальйону Національної гвардії імені Кульчицького;
  • роти від батальйону Національної гвардії «Донбас»;
  • груп спецпризначення від 140-го центру спецпризначення, 73-го морського центру спеціальних операцій, 3-го окремого полку спецпризначення.

Крім того, з району Маріуполя було переміщено та передано в оперативне підпорядкування керівника сектору С в районі Луганського 9-у ротну тактичну групу 30-ї окремої механізованої бригади для створення мобільного резерву. Також, сили і засоби сектору були посилені 15-м мотопіхотним батальйоном, який зосередився в районі м. Костянтинівка.

Загальна обстановка була вкрай загострена. Бойовики мобілізували всі сили на напрямку Дебальцеве-Луганське. 9-а ротна тактична група 30-ї окремої механізованої бригади здійснила висування та перейшла у підпорядкування командира 1-ї батальйонної тактичної групи 30-ї окремої механізованої бригади.

Близько 04.20 відповідно до розпорядження Генерального штабу ЗСУ підрозділ 79-ї окремої аеромобільної бригади без частини сил розпочав висування за маршрутом: Водяне — Луганське. Після зосередження в районі Луганського підрозділ планувалося використовувати в якості резерву.

Близько 06.00 ротна тактична група від 92-ї окремої механізованої бригади вийшла в район Луганського та зосередилася біля блокпосту 54-го окремого розвідувального батальйону.

О пів на сьому ранку підрозділи 1-ї батальйонної тактичної групи, розвідувальна рота 30-ї окремої механізованої бригади вийшли на вихідний рубіж для штурму Логвинового. О 06.40 підрозділи прицільно і щільно були обстріляні з напрямку Горлівка-Вуглегірськ, тому були вимушені запросити вогонь артилерії, що підпорядковувалася керівнику АТО.

У цей час підрозділ 79-ї окремої аеромобільної бригади здійснив висування та вийшов на рубіж західної околиці Логвинового із завданням не допустити підходу резервів противника в Логвинове. Під час висування на вказаний рубіж підрозділи 79-ї окремої аеромобільної бригади були обстріляні артилерією противника та протитанковими засобами.

Близько 07.00 після проведення артилерійської підготовки було розпочато штурм Логвинового зведеним підрозділом 1-ї батальйонної тактичної групи та розвідувальної роти 30-ї окремої механізованої бригади. В цей час 4-я механізована рота 24-ї окремої механізованої Залізної бригади продовжувала висування до південно-східної околиці сел. Логвинове.

О 07.10 зведений підрозділ 79-ї окремої аеромобільної бригади вийшов на південно-західну околицю Логвинового та під щільним вогнем противника, прикриваючись димами, став закріплюватися на досягнутому рубежі. Через двадцять хвилин 4-а механізована рота 24-ї окремої механізованої Залізної бригади вийшла в район південно-східної околиці Логвинове, але просуватися далі відмовилася.

О 08.15 половина особового складу ротної тактичної групи 92-ї окремої механізованої бригади, які повинні були прикривати лівий фланг 4-ї механізованої роти 24-ї окремої механізованої Залізної бригади, відмовилися виконувати визначені завдання, а підрозділи 4-ї роти 24-ї окремої механізованої Залізної бригади на визначений рубіж так і не вийшли.

Водночас,підрозділи 1-ї батальйонної тактичної групи на східній околиці Логвинового знаходилися під щільним артилерійським і мінометним вогнем противника. Пересування на техніці ускладнювалося у зв’язку з мінуванням місцевості.

Близько 08.45 підрозділи 79-ї окремої аеромобільної бригади зайняли рубіж по південно-західній околиці Логвинового. О 09.00 в район виконання завдання підрозділами 79-ї окремої аеромобільної бригади прибув резерв 95-ї окремої аеромобільної бригади у складі 2 штурмових загонів і танка Т-64 30-ї окремої механізованої бригади для проведення зачистки Логвинового.

З 09.00 підрозділи 79-ї окремої аеромобільної бригади у взаємодії із штурмовими загонами 95-ї окремої аеромобільної бригади та за підтримки танка Т-64 розпочали зачистку Логвинового від НЗФ. О 10.30 у зв’язку з постійним вогнем артилерії противника було прийнято рішення про проведення перегрупування військ для більш успішного виконання завдання.

Командир 4-ї механізованої роти 24-ї окремої механізованої Залізної бригади, прибувши на командно-спостережний пункт 1-ї батальйонної тактичної групи 30-ї окремої механізованої бригади для повторного уточнення завдання, доповів, що особовий склад роти деморалізований та відмовляється виконувати визначені завдання.

Близько 10.30 з напрямку Санжарівки противник відкрив вогонь по наших підрозділах боєприпасами касетного типу. Під час просування безпосередньо по Логвинового противник із засідок вів вогонь зі стрілецької зброї, гранатометів РПГ та СПГ.

З 12.00 до 15.00 підрозділи 79-ї окремої аеромобільної бригади у взаємодії з двома штурмовими загонами 95-ї окремої аеромобільної бригади за підтримки артилерії старшого начальника продовжували виконувати завдання із зачистки Логвинового та недопущення підходу резервів противника.

Близько 12.00 загін противника — три танки, БМП та вантажні автомобілі з живою силою увійшли до с. Калинівка.

Станом на 12.30 4-а механізована рота 24-ї окремої механізованої Залізної бригади так і не зайшла до Логвинового. Вона перебувала на південно-західній околиці села, і не виходила на радіозв’язок. Тому в бій вступили підрозділи 2-го механізованого батальйону. При їх вході в Логвинове противник знищив три БМП-2.

Противник, який здійснював оборону Логвинового, інтенсивно обстрілював 2-у механізовану роту 30-ї окремої механізованої бригади та зведений загін 79-ї окремої аеромобільної бригади.

Близько 14.00 колона гусеничної техніки противника — 8 танків та 3 БМП висунулася в напрямку Дебальцеве-Логвинове. О 14.30 танки противника розгорнулися у бойову лінію. Використовуючи пануючі висоти, вогонь артилерії та РСЗВ, противнику вдалося відтіснити підрозділи 1-ї батальйонної тактичної групи 30-ї окремої механізованої та 79-ї окремої аеромобільної бригад від Логвинового. Танкові підрозділи від 1-ї окремої танкової та 30-ї окремої механізованої бригад здійснювали активну протидію танкам противника, але перевага була на боці противника.

Екіпажу танку під керівництвом лейтенанта Василя Божка завдяки мужності, героїзму та високим професійним навичкам вдалося протягом дуже короткого періоду часу знищити три танки противника та врятувати десантників 79-ї окремої аеромобільної бригади. За цей подвиг Василь Божок отримав «Золоту Зірку» Героя України.

Критична ситуація склалася, коли танковий взвод 3-ї танкової роти 1-ї танкової бригади, використавши усі боєприпаси відійшов на завантаження боєкомплекту. Начальник штабу АТО ввів у бій останній резерв — зведений підрозділ Національної гвардії, який взяв участь у бою та підтримав дії десантників зведеного загону 79-ї окремої аеромобільної бригади.

Програючи у чисельному складі, українські підрозділи були вимушені відійти на вигідні рубежі. Близько 17.00, відповідно до розпорядження начальника штабу АТО, підрозділи 1-ї батальйонної тактичної групи 30-ї окремої механізованої бригади були виведені в райони південно-східніше Луганського для обладнання нових рубежів оборони. Останніми виходили підрозділи батальйону «Донбас». Виходячи з Логвинового, вони захопили в полон 18 бойовиків.

Основу оборони склала 3-я танкова рота 1-ї окремої танкової бригади, яка мала у своєму складі 8 танків Т-64 БМ «Булат». Після прибуття рота зайняла та приступила до інженерного обладнання рубежу на південній околиці Луганського.

Інженерна машина ГМЗ-2 зведеного інженерного загону 703-го інженерного полку виставила перед позиціями танкової роти мінне поле. Фланги були прикриті дистанційно встановленими мінними полями за допомогою універсальних загороджувачів «Кремінь» та УМЗ.

У якості мобільного резерву використовувалася 1-а танкова рота 14-ї окремої механізованої бригади та загін від 95-ї окремої аеромобільної бригади.

Для вогневого ураження противника застосовувалася маневрена артилерійська група у складі 4 одиниць РСЗВ «Ураган» та 4 од. САУ МСТА-С, артилерії 30-ї окремої механізованої бригади, а також артилерійських підрозділів, підпорядкованих штабу АТО. Підрозділи Національної гвардії від батальйонів імені Кульчицького та «Донбас» склали протидиверсійний резерв. Для ведення розвідки залучалися групи спецпризначення від 3-го та 8-го полків спецпризначення.

Зазначені підрозділи були зведені в тактичну групу «Барс», завданням якої було не допустити нанесення ударів противника у фланг по напрямках, що сходяться, вздовж річки Луганка зі сторони Горлівки та Санжарівки, захоплення Світлодарська та Луганського та створення противником подвійного кільця оточення наших військ.

Крім того, на тактичну групу «Барс» покладалося забезпечення проведення конвоїв з боєприпасами, продовольством, матеріально-технічними засобами від Луганського до Дебальцевого по так званій «дорозі життя», забезпечення виходу наших військ з району Дебальцевого та утримання плацдарму навколо Світлодарська, Луганського, Верхнього Лозового, Миронівськогой загальною площею 160 км2. Командування тактичною групою «Барс» було покладено на начальника штабу АТО.

Підготовка до виведення підрозділів (14.02 — 17.02)

Після прийняття рішення про виведення військ з Дебальцевського плацдарму були вжиті усі необхідні заходи щодо знищення залізничної інфраструктури. Інженерні підрозділи замінували та підірвали залізничні колії, технічні приміщення та об’єкти, які забезпечують функціонування залізничного вузла.

Через відсутність часу та постійну протидію противника, якісно замінувати та підірвати усі об’єкти не вдалося. Крім того, ймовірно, деякі об’єкти були розміновані ворожими диверсійно-розвідувальними групами, які діяли у місті. Внаслідок цього, найменших пошкоджень зазнало залізничне полотно. Решта об’єктів була повністю зруйнована. Залізничний вузол на деякий час втратив своє транспортне значення.

В ніч на 14 лютого, відповідно до бойових розпоряджень Генерального штабу ЗСУ, особовий склад 3-го та 8-го окремих полків спецпризначення був переміщений з пунктів постійної дислокації у смугу відповідальності сектору С. Це було зроблено для боротьби з численними ДРГ противника та його мобільними загонами, зустрічі та супроводження наших підрозділів, які виводилися з району Дебальцевого.

Загони 3-го та 8-го окремих полків спецпризначення були перекинуті в район проведення АТО літаками за маршрутами: загін 8-го полку — аеродром «Старокостянтинів» — аеродром «Чугуїв»; загін 3-го полку — аеродром «Кривий Ріг» — аеродром «Чугуїв». З аеродрому «Чугуїв» до району виконання завдань загони висувалися автомобільною технікою.

14 лютого для виконання спеціальних завдань та боротьби з диверсійно-розвідувальними групами противника, які здійснювали напади на підрозділи, що виводилися з під ударів, в Дебальцеве був направлений зведений підрозділ 3-го окремого полку спецпризначення. На блокпосту біля сел. Луганське 80% особового складу 3-го загону 3-го окремого полку спецпризначення відмовилися продовжувати рух в колоні. Наступної доби усі «відказники» були відправлені назад. Залишок зведеного підрозділу прибув в Луганське, де охороняв ТЕС.

Підрозділи 8-го полку та 73-го морського центру спеціальних операцій, що розташовувалися поруч, здійснювали охорону ділянки траси в районі Луганського для забезпечення безпечного виводу військ та протидії диверсійно-розвідувальним групам противника.

Близько 23.30 особовий склад загону 8-го окремого полку спецпризначення також прибув до сел. Луганське, де отримав завдання висунутися в Дебальцеве у супроводі представників 54-го окремого розвідувального батальйону на БРДМ та з 08.00 15.02.2015 розпочати виконання завдань під керівництвом керівника сектору С.

У зв’язку з вогневим контролем противника, який закріпився на основних маршрутах руху загону, враховуючи бойову обстановку, рельєф місцевості, для якісного виконання завдання, маневреності та керованості, а також збереження особового складу, загін було поділено на дві частини, які прибули до базового табору 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади з інтервалом 4 години. Особовий склад та техніка прибули без втрат. Одразу після прибуття другої групи, приблизно о 07.45 15.02.2015 по базовому табору 128-ї бригади противник наніс артилерійський удар, в результаті якого було втрачено три автомобілі загону з боєприпасами та майном.

Наростивши зусилля, противник не полишав спроб оточити угруповання наших військ в Дебальцевому та здійснити його розгром.

Використовуючи режим припинення вогню, противник здійснював переміщення особового складу, озброєння та військової техніки в напрямку Дебальцевого.

Установки РСЗВ «Ураган» з Перевальська у супроводі двох вантажівок з особовим складом були переміщені у Брянку. 37 автомобілів з Луганська були переміщені в Алчевськ. 4 танка зі Стаханова — в Алмазну.

Колона вантажних автомобілів з запалювальними мінами з заводу ім. Калініна (Донецьк) здійснювала рух в напрямку м. Дебальцеве.

Близько 15.30 до району, де виконував бойове завдання зведений загін 8-го окремого полку спецпризначення, прибуло два Т-64 14-ї окремої механізованої бригади, а також підрозділи Національної гвардії. У зв’язку з закінченням пального, а також станом психологічною неготовністю членів екіпажу виконувати завдання, танки були відправлено до своїх підрозділів.

Протягом 15 лютого усі взводні опорні пункти, блокпости та базові табори вздовж лінії зіткнення зазнавали потужних обстрілів з мінометів, танків та РСЗВ. Одночасно з трьох напрямків: західного, східного та південного противник проводив штурмові дії.

З 09.00 по 09.30 після мінометного обстрілу зі сторони сел. Центральне розпочалися штурмові дії взводного опорного пункту «Олександр-128». О 09.05 з танка був обстріляний базовий табір 40-го мотопіхотного батальйону (південно-східніше Дебальцевого). О 09.30 взводний опорний пункт «Олександр-128» знову зазнав обстрілів з мінометів зі сторони Центрального. О 10.00 взводний опорний пункт «Балу-128» був обстріляний артилерією зі сторони Фащівки.

Близько 10.00 противник провів артилерійський обстріл позицій 1-ї батальйонної тактичної групи 30-ї окремої механізованої бригади, що розташувалася 5 км південніше Троїцьке. Резервна група, яка прибула для підтримки підрозділів, відкрила вогонь по противнику з ПТКР, гранатометів АГС-17 та озброєння БМП-2.

Близько 11.00 загін 8-го окремого полку спецпризначення висунувся у визначений район автомобільною технікою. Поблизу автомобільних тунелів під залізницею на північно-східній околиці Дебальцевого автомобіль, у якому знаходився командир зведеного загону, був обстріляний противником з ручних гранатометів та стрілецької зброї. Після спішування особовий склад розосередився по місцевості і підготувався до бою. В подальшому загін вступив у бій та знищив групу противника — 12 осіб.

Близько 12.00, розпочавши висування через тунелі до їх південних виходів, загін вступив у бій з переважаючими силами противника. Командир загону віддав наказ розвідувальним групам закріпитися на позиціях за тунелями. Під час бою вогнем зі стрілецької зброї спецпризначенці відрізали піхоту противника від тунелів, не давши їм змогу розгорнутися та зайняти вигідні рубежі для атаки по підрозділах ЗСУ.

О 12.10 відбувся повторний артилерійський обстріл позицій підрозділів та району розташування 1-ї батальйонної тактичної групи 30-ї окремої механізованої бригади. Для протидії противнику було сформовано мобільну групу для виявлення та знищення його мінометних розрахунків. В районах східніше Луганського було виявлено міномети противника та відкрито по них вогонь з озброєння БМП, кулеметів та стрілецької зброї. Противник відійшов до с. Санжарівка.

Протягом 16 лютого противник продовжував обстріли штабу, позицій та блокпостів сектору С, а також здійснював штурмові дії, метою яких було виснаження особового складу підрозділів сил АТО та примушення до здачі позицій.

Для цього противник шляхом ведення штурмових дій в напрямку Дебальцевого, Кам’янки та Чорнухиного з одночасною дезорганізацією управління на тактичному і оперативно-тактичному рівнях здійснював вогнево-психологічний вплив на особовий склад сил АТО з метою їх витіснення із займаних позицій і утримання під постійним вогневим контролем основних шляхів постачання матеріально-технічних засобів та боєприпасів. Найбільшу активність противник виявляв в районі Чорнухиного.

Використовуючи режим припинення вогню, противник продовжував перекидання особового складу, озброєння та військової техніки з інших напрямків до Дебальцевого. Зі Стаханова у напрямку Ганнівки було переміщено 2 установки «Град», а також перекинув групу вогнеметників. З Горлівки до Дебальцевого було перекинуто до 50 бойових броньованих машин. Зі Свердловська до Дебальцевого висунулася колона у складі 3 танків та 2 установок «Град», 3 САУ «Піон» та 270 бойовиків.

Бойовики, застосувавши танки, здійснили напад на Миронівський з боку Троїцького. В Чорнухиному бойовики провели зачистку, перевіряючи будинки місцевих мешканців.

Основні зусилля сектору зосереджувалися на утриманні дороги Луганське — Дебальцеве та зайнятих позицій в районі опорних пунктів «Олександр-128», «Льоха-128», базових таборів 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади, 15-го гірсько-піхотного батальйону та недопущення просування противника на західну та східну частину контрольованої території сектору.

Силами зведеного підрозділу 17-ї окремої танкової бригади в районі Троїцького було виставлено блокпост «Міст-17».

Для збереження життя і здоров’я особового складу відповідно до розпорядження Генерального штабу ЗСУ підрозділи механізованого батальйону 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади здійснили переміщення у безпечні райони.

Взводний опорний пункт «Микола-128» здійснив переміщення в район східної околиці с. Ольховатка (базовий табір механізованого батальйону 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади), маючи завдання не допустити прорив противника на загрозливих напрямках. Блокпости 12802, 12803, 12805, 12806 та взводний опорний пункт «Горб-128» перемістилися в район Дебальцевого із завданням перейти до оборони вздовж вул. Постишева та не допустити подальшого просування противника в напрямку південної околиці міста шляхом обладнання та виставлення взводних опорних пунктів в районах:

  • взводний опорний пункт № 1: перехрестя вулиць Київська та Пархоменка — перехрестя вулиць Пархоменка та Миру;
  • взводний опорний пункт № 2: перехрестя вулиць Постишева та 345-ї Дебальцевської стрілецької дивізії — перехрестя вулиць Постишева та Пушкіна;
  • взводний опорний пункт № 3: перехрестя вулиць Пушкіна та Постишева — перехрестя вулиць Постишева та Комуністичної;
  • взводний опорний пункт № 4: перехрестя вулиць Сосюри та Калініна — перехрестя вулиць Калініна та М. Щербини;
  • взводний опорний пункт № 5: перехрестя вулиць Кірова та 60-річчя Жовтня — перехрестя вулиць 60-річчяЖовтня та Пархоменка, перехрестя вулиць Сосюри та Станкевського.

Протягом дня штаб 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади виводив підрозділи з небезпечних районів. Послідовно знімалися опорні пункти, що розташовувалися західніше та південніше Дебальцевого.

Близько 17.00 під час виконання завдань у районі с. Нижнє Лозове на 9-у ротну тактичну групу 30-ї окремої механізованої бригади напала диверсійно-розвідувальна група противника. В ході бою противник з ПТКР знищив одну БМП-2 ротної тактичної групи. Вогнем у відповідь з БМП-2 нашому підрозділу вдалося знищити один БТР та особовий склад противника.

Група 3-го окремого полку спецпризначення мала виконувати завдання із супроводу колони за маршрутом Луганське — Нижне Лозове — Новогригорівка — Дебальцеве, але після отримання інформації про напад на колону, яку супроводжувала інша група приблизно об 11.00, група отримала нове завдання — відбиття нападу на колону, яка рухалася з Дебальцевого та пошук військовослужбовців, що її супроводжували.

Приблизно о 16.00 поблизу с. Нижнє Лозове, знаходячись в БТР, група вступила в бій з диверсійно-розвідувальною групою противника. В результаті бою група знищила близько 10-12 диверсантів та відступила, маючи трьох поранених.

У цей час, через неможливість протистояти переважаючим силам противника, командир зведеного загону 8-го окремого полку спецпризначення прийняв рішення відійти в район залізничної лікарні м. Дебальцеве, яка знаходилася на відстані близько 1 км від основних позицій та мала вигідне розташування для ведення бойових дій.

Одразу після закріплення в лікарні зведений загін потрапив під артилерійський обстріл противника, після чого був атакований з південного та східного напрямків двома групами піхоти (приблизно 30 бойовиків в кожній).

Близько 14.00 після оцінки обстановки, командир зведеного загону прийняв рішення про відхід зведеного загону на опорний пункт «Зозо-40» для зайняття оборони, встановлення зв’язку з керівництвом сектору С та подальшого виконання завдань від цього опорного пункту.

Під час висування в напрямку опорного пункту «Зозо-40», о 17.30 зведений загін потрапив під мінометний вогонь противника, що не дозволило вийти на опорний пункт з південної сторони. Спроба вийти із західної сторони також призвела до потрапляння під мінометний вогонь противника.

Командир зведеного загону прийняв рішення виходити в північному напрямку до наступного опорного пункту ЗСУ для встановлення зв’язку з керівництвом сектору та поповнення боєприпасів, а також для надання медичної допомоги двом пораненим військовослужбовцям. Оцінивши обстановку, було прийнято рішення виходити в західному напрямку — до сел. Луганське.

О 17.30 штаб АТО визначив завдання командиру 1-ї батальйонної тактичної групи 30-ї окремої механізованої бригади: виділити штурмову групу для проведення евакуації поранених. Близько 19.30 в ході штурмових дій під час евакуації поранених в районі с. Нижнє Лозове з с. Санжарівка по наших підрозділах було нанесено удар з установок «Град», а з лісопосадки противник вів вогонь з кулеметів та АГС. Особовий склад штурмової групи відкрив вогонь у відповідь з озброєння БМП-2 та кулеметів. Евакуація поранених здійснювалася медичним пунктом батальйону.

Після завершення евакуації, підрозділи, які висувалися з с. Нижнє Лозове, були обстріляні противником з використанням АГС.

17 лютого близько 06.00 зведений загін 8-го окремого полку спецпризначення вийшов до сел. Луганське. Про виконання завдання та обставини відходу командир зведеного загону особисто доповів начальнику штабу АТО. Отримавши нове завдання, командир загону доповів про неможливість його виконання через необхідність відпочинку та медичного огляду особового складу.

Відповідно до розпорядження Генерального штабу ЗСУ підрозділи механізованого батальйону 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади з базового табору батальйону, а також взводні опорні пункти «Олег», «Ярік» та «Беркут» були переміщені в базовий табір бригади (м. Дебальцеве).

Для недопущення просування противника у напрямку Вергулівка — Дебальцеве за рішенням Генерального штабу ЗСУ було здійснено маневр підрозділів механізованого батальйону 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади в район північно-західної околиці Дебальцевого та перекрито основний автомобільний напрямок Дебальцеве — Логвинове шляхом обладнання та закріплення в ротному опорному пункті.

В ніч з 17 на 18 лютого зведений загін 95-ї окремої аеромобільної бригади за підтримки вогню артилерії та мінометів зайняв панівні висоти 231.6 та 276, тим самим взявши під контроль маршрут виходу підрозділів сектору С з району Дебальцеве.

Одночасно, маневрена артилерійська група нанесла потужний раптовий вогневий удар по позиціях посиленого танкового підрозділу противника в районі висоти 307.9, що на декілька годин паралізувало дії противника зі східного напрямку.

Протягом 17-18 лютого 1-а танкова рота 14-ї окремої механізованої бригади повзводно, 2-3 машинами, приховано по балках та улоговинах здійснювала вихід уздовж балки Скелева до панівних висот, які були зайняті противником, де вступали у вогневі дуелі з танками противника, тим самим виводячи їх під вогонь наших танків Т-64БМ «Булат» 3-ї танкової роти 1-ї окремої танкової бригади, які знаходилися у засідках. У тих боях противник втратив декілька танків та дві БМП.

В ніч з 17 на 18 лютого артилерія сил АТО нанесла ряд зосереджених вогневих нальотів по опорних пунктах противника в районі с. Логвинове та Калинівка, а також поблизу висот 252.6 та 238.3, значно знизивши бойовий потенціал противника та не допустивши його активних дій в період виходу наших військ з Дебальцевого.

Противник зосередив потужне угруповання військ в районі с. Калинівка та Логвинове і взяв під контроль трасу Дебальцеве — Луганське, чим унеможливив перегрупування та всебічне забезпечення сил і засобів сектору. Активними діями за підтримки РСЗВ та артилерії противник прорвав оборону наших військ в районі опорного пункту «Кацо-40» з напрямку Вергулівки і вів бої у м. Дебальцеве, взявши під контроль основні адміністративні будівлі міста.

Не витримавши вогневого впливу противника, 107 бійців 40-го мотопіхотного батальйону здалися в полон. Через три доби вони були звільнені без жодних вимог.

Після того, як здавшись у полон 40-й батальйон відкрив для противника два опорних пункти, виникла необхідність їх подальшого прикриття. Виконання цього завдання було покладено на 23 військовослужбовців 95-ї окремої аеромобільної бригади. Вони стримували ці позиції, коли диверсійно-розвідувальні групи противника діяли безпосередньо в Дебальцевому.

Посилити підрозділи та прикрити інші проблемні напрямки в районі Дебальцевого було неможливо через відсутність резервів. Зведений загін (близько 70 осіб) зі складу 95-ї окремої аеромобільної бригади — це всі резерви, які можливо було використовувати.

Перекинути війська на Дебальцевський напрямок було неможливо тим через те, що зберігалася потенційна небезпека активних бойових дій на інших напрямках.

Близько 19.00 відповідно до бойового розпорядження керівника антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей зведений загін 3-го та 8-го окремих полків спецпризначення повинен був висунутися в район с. Троїцьке, північної околиці Дебальцевого на північ вздовж лівого берега річки Санжарівка з метою виявлення живої сили, озброєння, військової техніки незаконних збройних формувань і підрозділів Збройних сил РФ, вогневих позицій РСЗВ, артилерії, їх знищення, корегування вогню артилерії, забезпечення безпеки виводу з оточення підрозділів ЗСУ з району Дебальцевого до Луганського у визначеній смузі.

Із 05.00 18 лютого розвідувальні групи спецпризначення зі складу зведеного загону приступили до виконання зазначеного бойового завдання.

Вихід з Дебальцевського виступу (16.02 — 21.02)

Враховуючи, що підрозділи сил АТО на Дебальцевському напрямку виконали усі визначені завдання, а також обстановку, що склалася, Генеральний штаб ЗСУ прийняв рішення до ранку 18 лютого 2015 року здійснити відведення підрозділів із району м. Дебальцеве.

Прийняттю цього рішення та відведенню військ сприяли умови, які склалися у секторі С. Противник, зазнавши значних втрат внаслідок ударів ракетних військ та вогню нашої артилерії, був змушений вивести свої артилерійські системи з периметру Дебальцевського виступу на безпечні відстані і зосередити їх південно-східніше та південно-західніше Дебальцевого. В цих умовах противник не мав змоги здійснювати вогневе ураження наших підрозділів, які виводилися визначеними маршрутами.

Знизилася інтенсивність обстрілів підрозділів сил АТО. Порівняно зі 101 обстрілом протягом доби 16 лютого, кількість обстрілів станом на 07.00 17 лютого складала 39 обстрілів, а станом на 07.00 18 лютого знизилася до 19 обстрілів.

Підрозділи противника були виснажені. Внаслідок значних втрат їх наступальний потенціал був вичерпаний. Для продовження наступальних дій вони потребували не менше двох діб для відпочинку, поповнення запасів ракет та боєприпасів, а також перегрупування резервів, які були зупинені вогнем нашої артилерії.

Внаслідок зниження температури повітря переміщення підрозділів стало можливим не лише автомобільними, а й польовими дорогами.

Виведення підрозділів здійснювалося в три етапи:

  • на першому етапі — виведення підрозділів 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади, які виконували завдання в районі сіл Малоорлівка, Новоорлівка та Орлово-Іванівка. До складу авангарду увійшли розвідувальна рота та 15-й гірсько-піхотний батальйон;
  • на другому етапі — виводилися підрозділи 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади, які виконували завдання на східній околиці Чорнухиного (опорні пункти «Балу», «Федір», «Олександр», «Віталій»);
  • на третьому етапі — виведення підрозділів, а також командних пунктів 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади і сектора С безпосередньо з Дебальцевого. Прикриття відходу забезпечувалося ар’єргардом зі складу механізованого батальйону 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади.

Відведення військ здійснювалося за двома основними маршрутами невеликими колонами під прикриттям бойових броньованих машин та артилерії, не допускаючи руху поодиноких машин.

Перший маршрут проходив через Дебальцеве, Новогригорівку та Троїцьке, другий — через Дебальцеве, Новогригорівку, Нижнє Лозове та Луганське.

Для введення противника в оману був використаний хибний маршрут висування, на якому проводилася імітація руху колон.

Для забезпечення відходу військ було створено систему районів, рубежів і позицій. На передовій позиції перейшли до оборони підрозділи 3-ї танкової роти 1-ї окремої танкової бригади та 30-ї окремої механізованої бригади.

В глибині оперативної побудови військ були створені та утримувалися мобільні бронегрупи (резерви). На річні Луганка було обладнано дві основні та одну запасну понтонні переправи.

Другий рубіж оборони було обладнано по рубежу підготовлених опорних пунктів, на якому був спланований перехід до оборони підрозділів 128 окремої гірсько-піхотної бригади та відновлення їх боєздатності.

Забезпечення відходу військ сектору С, прикриття їх флангів, підтримка вогнем ар’єргардів та недопущення переслідування з боку противника здійснювалося шляхом зайняття панівних висот, проведення спеціальних дій зведеним загоном зі складу 3-го і 8-го окремих полків спеціального призначення в районі між річкою Санжарівка та сімома опорними пунктами, а також двома невеликими групами (по 50-70 осіб у кожній) від 95-ї окремої аеромобільної бригади в районі с. Нижнє Лозове, проведення інженерної розвідки на маршрутах висування з метою виявлення і знешкодження мін та фугасів, забезпечення позначення мінних полів наших військ, а також визначення вогневих коридорів та нанесення вогневого ураження противнику на північній та північно-західній околицях м. Дебальцеве та на маршрутах висування наших військ.

Для недопущення скупчення військової техніки в населених пунктах і на бар’єрних рубежах силами Військової служби правопорядку було організовано комендантську службу на мостах, переправах, маршрутах висування підрозділів та на 5 проходах по рубежу залізниці: східна околиця Семигір’я — станція Калиново-Попасна. Напрямки відведення підрозділів підсвічувалися сигнальними ракетами.

Після відведення підрозділи 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади були зосереджені в районі збору (м. Артемівськ). За успішний вихід з Дебальцевого, героїзм та грамотні дії 26 лютого 2015 року командир 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади полковник Сергій Шаптала був нагороджений «Золотою Зіркою» Героя України.

Решта підрозділів зосереджувалася в Артемівську та сусідньому с. Парасковіївка.

Слід зазначити, що окремі групи бійців 25-го та 40-го окремих мотопіхотних батальйонів, які зосереджувалися в Дебальцевому, здійснили самовільний відхід в тилову смугу сектору С на дві доби раніше. Спочатку вони зосереджувалися в с. Покровське та Клинове (східніше Артемівська), а в подальшому були переміщені в район збору 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади.

Після виходу наших військ з Дебальцеве противник робив відчайдушні спроби захоплення населених пунктів Луганське, Миронівський, Розсадки та виходу на рубіж Новолуганське — Миронівський — берег річки Луганка.

Протягом 19 лютого 30-а механізована бригада повернула контроль над взводним опорним пунктом «Павло-13» та ще дві доби відбивала атаки противника, який намагався захопити цей опорний пункт та взяти під вогневий контроль значну частину Луганського.

Неодноразово під прикриттям щільного вогню артилерії та мінометів мобільні групи противника у складі 2-3 танків, посилених піхотою на БМП та автомобілях, намагалися проникнути вглиб оборони наших військ та захопити панівні висоти з метою створення опорних пунктів для розвитку наступу.

18 лютого в районі Санжарівки було зосереджено до 40 одиниць бронетехніки противника. Лише зосереджений вогонь важкої артилерії безпосереднього підпорядкування штабу АТО змусив противника відвести свою батальйонну тактичну групу вглиб оборони.

Активні дії мобільних груп 95-ї окремої аеромобільної бригади, посилених танками 14-ї окремої механізованої бригади, потужний вогонь артилерії, дії із засідок снайперів підрозділів спецпризначення та загальні втрати, які противник поніс в боях за Дебальцеве, виснажили його. Тому вже з 21 лютого противник припинив будь-які дії на цьому напрямку.

Підрозділи тактичної групи Барс «були» передані в безпосереднє підпорядкування штабу сектору С в Артемівську.

Під час бойових дій в районі Дебальцевого у період з 15 січня до 18 лютого загинуло 110 військовослужбовців, 270 було поранено, 7 — взято в полон та 18 зникли безвісти. За весь час оборони Дебальцевського виступу загинуло 136 та було поранено 331 військовослужбовців ЗСУ.

Значними були втрати українських військ в озброєні. Біля 30% техніки було знищено противником або виведено з ладу силами наших підрозділів.

За ведення бойових дій в районі Дебальцевого державними нагородами України нагороджено 379 військовослужбовців (у тому числі посмертно — 136), а відзнаками Міністерства оборони та Генерального штабу ЗСУ — 450 осіб.

ВИСНОВКИ

Внаслідок скоординованих дій сил АТО замисел противника — оточити наші війська та знищити їх в районі Дебальцевого — був зірваний.

Втрати, понесені противником, змусили його відмовитися від подальших наступальних дій.

Силам сектору С вдалося утримати бар’єрний рубіж по річці Луганка і закріпитися на плацдармі Луганське — Троїцьке — Попасна, не допустивши захоплення бойовиками нових територій.

Підрозділи були виведені з-під ударів противника з мінімальними втратами особового складу та перейшли до оборони на завчасно підготовлених оборонних рубежах.

Джерело: Міністерство оборони України


Теги статьи: ДебальцевоАТО

Дата и время 07 февраля 2016 г., 14:23     Просмотры Просмотров: 1586
Комментарии Комментарии: 0

Похожие статьи

Відрізали язик, ламали ребра, виривали ножем зуби – викуплена у «ДНРівців» українка про жахіття полону
Суд оправдал экс-милиционеров, которые перевозили взрывчатку из «ЛНР»
В Киеве открыли Центр трудоустройства для ветеранов АТО

Силы АТО понесли серьезные потери: опубликованы фото погибших
Біля Луганського терористи випустили 100 мін по українських бійцях. Доба в зоні АТО
Родная тетя засадила в СИЗО племянника-боевика, скрывавшегося от розыска в РФ

Обмен по формуле Кремля: кто вернется в Украину, кому грозит выдворение
«Наших там зажали»: Боевики под Горловкой несут большие потери
Светлодарская дуга превратилась в адскую лотерею: чем обернулась победа сил АТО на Донбассе

Новый "двухсотый": в сети показали очередного ликвидированного террориста "ДНР"
Противостояние на Донбассе: в штабе назвали самые горячие точки
Порошенко: Сорок медицинских машин «Хаммер» направлены в район проведения АТО

Комментарии:

comments powered by Disqus
loading...
Загрузка...

Наши опросы

На чьей вы стороне в событиях под Радой?







Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте
0.100275