АНТИКОР — национальный антикоррупционный портал
Киев: 5°C
Харьков: 5°C
Днепр: 7°C
Одесса: 7°C
Чернигов: 3°C
Сумы: 3°C
Львов: 9°C
Ужгород: 8°C
Луцк: 9°C
Ровно: 8°C

Афера на 35 мільярдів: Що не так з системою житлових субсидій в Україні

Афера на 35 мільярдів: Що не так з системою житлових субсидій в Україні
Афера на 35 мільярдів: Що не так з системою житлових субсидій в Україні
Згідно з висновками міністерства фінансів, на субсидії в Україні виділяється більше коштів, ніж реально споживається послуг.

Навесні 2015 року уряд наважився на непростий крок. Підписавши з МВФ угоду про програму розширеного співробітництва - EFF, Кабмін зобов’язався поступово скорочувати дефіцит "Нафтогазу" і до 2017 року відійти від держпідтримки монополіста. Запорука успіху - підвищення комунальних тарифів для населення. Про це пише Галина Калачова на сайтіЕкономічної правди, передають Патріоти України.

Підвищувати тарифи відразу після Майдану, коли напруга в суспільстві зашкалювала, було все одно що кинути запалений сірник в суху копицю сіна. Для запобігання хвилі масових протестів потрібен був пряник. Вибір припав на оновлену програму субсидій для населення.

Скарбниці він обійшовся недешево. У 2015 році на субсидування населення державі довелося виділити понад 18 млрд грн при плані 24,4 млрд грн. Решта шість мільярдів в кінці року перерозподілили на інші цілі.

У 2016 році ціна питання підвищилася. Спочатку мова йшла про 43 млрд грн - стільки вимагав міністр соцполітики Павло Розенко. У грудні 2015 року, в розпал бюджетного процесу, Мінфін урізав апетити відомства до 35 млрд грн.

Соціального вибуху вдалося не допустити. Сплеск критики спостерігався з боку "Батьківщини", але з часом він вщух.

Зараз у прем’єра є привід рапортувати: "5,4 млн українських сімей не просто звернулися за субсидіями, а отримують ці субсидії. Кожен третій громадянин країни отримує пряму фінансову допомогу від держави".

За словами Арсенія Яценюка, субсидія - це "реальний механізм допомоги, який запропонувала держава для зменшення вартості комунальних послуг". Все б нічого, якби тільки цей "реальний механізм допомоги" не перетворився на приховану схему підтримки НАК на шкоду бюджету.

Мінфін знайшов проблему

У розпорядженні видання опинилася аналітична записка Мінфіну, з якої випливає: різниця в нормативах, які застосовуються для визначення розміру субсидій і обліку послуг, може призвести до перевитрати бюджетних коштів.

Нормативи, які використовуються для розрахунку розміру субсидій, в два рази перевищують показники, які використовуються при реальних розрахунках за послуги. Так, плата за газ при відсутності лічильників розраховується виходячи з нормативу 3 куб м, а для нарахування субсидії використовується показник 6 куб м.

"Норматив по витратах тепла для багатоквартирного будинку вище п’яти поверхів становить 0,0225Г / кал на кв м, а фактичні витрати тепла за лічильниками на 1 кв м опалювальної площі майже в два рази нижчі", - йдеться в записці.

Аналогічна ситуація з нормативами газу для індивідуального опалення. Субсидія нараховується з розрахунку 7 куб м на кв м, тоді як в приватному будинку в середньому споживається 300-400 куб м газу або 3-4,5 куб м на кв м, пише Мінфін. В результаті, згідно з висновками міністерства, на субсидії виділяється більше коштів, ніж реально споживається послуг.

Розенко c цим не згоден. "Висновки можна буде робити тільки в кінці опалювального сезону. Менше споживання було в теплий грудень, а ось січень був холодний, там вже буде інша картина", - говорить він.

Крім того, зазначає він, люди під час опалювального сезону сплачують за 1200 кубів газу по 3600 за тис куб м. Коли вони використовують цей соціальний обсяг, плата буде по 7600 грн за тис куб м.

"Розмір субсидії при цьому залишиться той же", - говорить міністр. Тобто всю цю "економію" люди зможуть використовувати в наступних місяцях.

У чомусь Розенко правий: загальну картину буде видно за підсумками опалювального сезону. Проте, зі спілкування з учасниками ринку і чиновниками ясно одне: програма субсидій обернулася проблемою і для бізнесу, і для скарбниці.

Фантики замість кешу

Левова частка складнощів пов’язана з урахуванням цих грошей по ланцюжку контрагентів.

 

 

Одне із джерел проблеми - авансовий принцип виплати субсидій.

"Людина спожила газу на 500 грн, а за нормативами їй нарахували 800 грн субсидії. 500 грн зараховується, а 300 грн лягає в аванс на наступний місяць. Планувалося, що під час опалювального сезону споживання збільшиться, і аванси перекриються, але це не так" , - пояснює співрозмовник видання з уряду.

Весь жовтень, листопад і першу декаду грудня стояла відносно тепла погода, і переплати росли.

"На цьому грунті у постачальників виникають проблеми. Оскільки субсидії безповоротні, "зайве" перераховані гроші в бюджет не повертаються. У підсумку ми з цими авансами нічого не можемо зробити і зобов’язані безкоштовно постачати газ в їх рахунок", - пояснює один з учасників ринку.

На початок лютого, за оцінками представників ринку, обсяг переплат в країні досяг 4-4,5 млрд грн. У Мінфіні стверджують: це нікого не влаштовує. "Ми переплачуємо, якщо люди споживають менше", - говорить чиновник з Мінфіну.

Державі це невигідно і ще з однієї причини. Всі теплокомуненерго споживають газ. Вони постачають тепло в будинки. Є два типи будинків: в одних стоять лічильники, в інших - ні.

"У Києві лічильниками оснащено 4,5 тис будинків з 11,5 тис. Тут починає грати нормативний метод. Якщо немає лічильника, людям налічується газ за кв м. Через зношені системи теплопостачання втрати газу становлять до 20%, і люди, які живуть без лічильників, оплачували ці втрати в тепломережах за нормативом. При оформленні субсидій всі ці "обігріви вулиць" лягають на державу", - пояснює директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.

Постачальників комунальних послуг це не влаштовує - зростання віртуальних авансів вимиває у них готівку, пояснює співрозмовник видання з міністерства.

"Рівень негрошових розрахунків по ланцюжку учасників - 95-96%. Якщо відбувається переплата по субсидіях, то обсяг цих взаємозаліків в ланцюжку починає рости, і реальні кошти просто видавлюються. В результаті у постачальника є купа віртуальних грошей, але немає живої "готівки", - пояснює він.

До слова, гроші на субсидії постачальники так і називають - віртуальні "фантики". Вони вказують на ще одну проблему. Кінцевим одержувачем коштів в розрахунках за газ визначено "Нафтогаз". Перекидання субсидійних коштів на нього згідно із законом можливий в двох випадках: в рахунок погашення боргів перед компанією або в рахунок оплати планових поставок газу.

"Якщо нам належать ці "фантики" на 4 млрд грн, але у нас немає боргу перед" Нафтогазом ", а за поставки потрібно заплатити тільки 1 млрд грн, то НАК ми можемо віддати тільки один. Решта три просто "зависають" на рахунках як борг перед населенням", - пояснює представник ринку.

Втім, незважаючи на складнощі з розрахунками по ланцюжку, зазначає Харченко, у випадку з постачальниками не все так однозначно.

"Поки ціна на газ для населення не зрівняється з ціною для промислових споживачів, у постачальників буде можливість грати: заводити газ як соціальний, виводити - як промислове шпигунство", - говорить він.

У вересні 2014 року ще віце-прем’єр Володимир Гройсман знизив норматив по газу в 1,3-2 рази. Він заявив, що це дозволить заощадити державі 400-500 млн дол щорічно і ліквідувати схеми "сірих" заробітків газовиків.

Хоча кошти на субсидії виділяються як "субвенція з держбюджету місцевим бюджетам", йдуть вони безпосередньо постачальникам - облгазам та обленерго, минаючи місцеві бюджети, каже заступник виконуючого директора Асоціації міст України Олександр Слобожан.

У свою чергу у комунальних підприємств відсутні механізми виплати зарплати, закупівлі техніки, запчастин і сплати податків за рахунок коштів субсидій.

У найгіршій ситуації опинилися підприємства, в яких витрати на електроенергію і газ незначні. Це водопровідні підприємства, які вжили енергозберігаючі заходи і максимально скоротили споживання електроенергії, підприємства по обслуговуванню житлових будинків і вивезення сміття.

У них мінімальні витрати на електроенергію і газ. Тобто таким підприємствам вкрай складно перекрити борги, що виникли через переплату.

"Ми прораховуємо різні варіанти вирішення всієї цієї проблеми: перегляд нормативів або введення коефіцієнтів. Плануємо розглянути це питання на найближчому засіданні уряду", - говорить джерело з Мінфіну.

Чи розгляне? Досі Кабмін до цього не прагнув. Про проблему вимивання коштів з бюджету стало відомо не сьогодні. Восени 2015 року, напередодні опалювального сезону, в уряді про це знали, але вважали за краще відмовчатися.

Причин було багато: Мінсоцполітики гальмувало перегляд формули розрахунку субсидій, руки до зміни нормативів у міністерства не доходили. Профільний регулятор реорганізовувався і не встигав змінити формулу розрахунку тарифів.

Зараз на рівні Мінфіну обговорення теми активізувалося. Аналізом ризиків для бюджету, пов’язаних з системою субсидій, займався департамент фінансово-виробничої сфери та майнових відносин.

Пройшов слух, що департамент підготував аналітику, але з обговоренням цих матеріалів з керівництвом міністерства виникли складності.

Розрахунок не складався

Відгуки про вплив системи субсидій на бюджетну систему в відомствах звучать найрізноманітніші: від того, що вона прикриває тіньовий ринок газу, до того, що це геніальний за своєю простотою спосіб фінансування НАК.

Нехай він збитковий для бюджету, але зате дозволяє уряду розповідати МВФ, що в 2016 році дефіцит монополіста вдасться звести до нуля.

Як відомо, в 2016 році уряд передав НАК в управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі. За інформацією джерела видання, в міністерстві поки не визначилися, що робити з цим "щастям". "Бачимо проблему з оцінкою збитків НАК", - лаконічно висловилося джерело видання в МЕРТ.

Складнощі з оцінкою збитків не дивні. Діюча система субсидій - одна з їх причин. "Держава дотує монополіста через механізм субсидій", - зазначає Слобожан. У зв’язку з цим побачити реальний фінансовий стан монополіста в чистому вигляді вкрай складно.

Зі сплатою податків теж не зовсім склалося. Розрахунки за газ за допомогою субсидій припускали залік з рентою. Сенс полягав у тому, що гроші по ланцюжку доходять до ДК «Укргазвидобування», чий газ йде на потреби населення і яка платить ренту в бюджет. Рента - джерело фінансування субсидій. Далі коло запускається заново.

Це не спрацювало. У 2015 році НАК не розрахувався з УГД за газ, а УГД реструктурувала свої зобов’язання по ренті. До кінця 2015 року ситуація вирішилася: НАК погасив борг, а компанія сплатила ренту.

"За підсумками року заплатили 20 млрд грн податків. З них 14,735 млрд грн ренти, з яких 12,89 млрд грн - за газ", - уточнив глава правління УГД Олег Прохоренко. "Весь грудень і січень УГД закривала клірингом." Живих "грошей там не було", - сказало виданню джерело в ДФС. Тобто податки надходили у віртуальному вигляді.

Непрозорість ризикує зберегтися

Навряд чи фінансові відносини "Нафтогазу" зі скарбницею в найближчій перспективі стануть прозорішими. У 2016 році Кабмін продовжить підвищувати тарифи.

"Остаточної моделі підвищення вартості комунальних послуг ще немає. Є різні варіанти. Багато що залежить від цін на газ в третьому-четвертому кварталах. Плюс курс неясний. Однак я ризиків по субсидіях не бачу", - говорить Розенко.

Меморандум поки узгоджується з МВФ - тихо і в суворій секретності. В останній версії його проекту, яка є у розпорядженні видання, є такий новий структурний маяк: Кабмін прийме і оприлюднить рішення про підвищення тарифів з 1 квітня 2016 року. Робити це планується наступним чином.

 

 

 

 

Без перегляду нормативів і формул проблематика з системою субсидій триватиме. Заковика в тому, що зниження нормативів призведе до зменшення обсягів субсидій. Це як і раніше залишається соціально гострим моментом і вимагає політично складного рішення.

З більшою ймовірністю можливі інші заходи. Крім іншого в проекті меморандуму залишається діючий "маяк" - скоротити до кінця травня 2016 роки охоплюваність пільг на оплату за енергоносії, об’єднати пов’язані види допомоги та переглянути формулу розрахунку субсидій.

"Зараз у нас діють і пільги, і субсидії. МВФ хоче об’єднати їх в єдину програму субсидій. Зміна формули має на меті збільшити витрати на малозабезпечених і скоротити - на громадян із середнім рівнем доходу", - підсумував співрозмовник видання з Мінфіну. В ідеалі це повинно підвищити адресність субсидій для населення

patrioty.org.ua 


Теги статьи: СубсидияАфера

Дата и время 28 февраля 2016 г., 13:09     Просмотры Просмотров: 2112
Комментарии Комментарии: 0

Похожие статьи

Новогодняя афера: в Карпатах сдают несуществующие домики на праздники
В Одессе раскрыли масштабную аферу полицейских на 120 тыс. долларов
В Украине назвали самую популярную аферу с банковскими картами

Нигерийские мошенники придумали новую уловку. Теперь «разводят» одиноких украинских женщин
Афера «Глубоководный выпуск»: арестованы главы фирм беглого одесского магната
Обманутые инвесторы Five Winds Asset Management и QW Lianora Swiss Consulting пишут заявления на мошенника Павла Крымова

Новый сезон. Долги в ЖКХ растут, страна все ближе к руине
Украинцам станет тяжелее получить субсидию после ее монетизации
ПриватБанк предупредил украинцев о новой афере в сети

1,2 миллиона украинских семей останутся без субсидий: все подробности
Правила получения субсидий в Украине стали жестче, и это еще не все
В Кабмине рассказали, у кого заберут субсидии

Комментарии:

comments powered by Disqus
loading...
Загрузка...

Наши опросы

На чьей вы стороне в событиях под Радой?







Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте
0.190464