АНТИКОР — национальный антикоррупционный портал
Киев: -8°C
Харьков: -4°C
Днепр: -1°C
Одесса: 0°C
Чернигов: -8°C
Сумы: -6°C
Львов: -7°C
Ужгород: -4°C
Луцк: -6°C
Ровно: -6°C

НБУ оголосив новий список системно важливих банків

НБУ оголосив новий список системно важливих банків
НБУ оголосив новий список системно важливих банків

Учора Національний банк України повідомив про те, що системно важливими цього року він визнав державні Ощадбанк і Укрексімбанк, а також комерційний ПриватБанк. 2015 року таких фінустанов в Україні налічувалося вісім. Критерії та методику відбору регулятор не змінював, але через рік, враховуючи макроекономічну ситуацію у країні та стан банківського ринку, раніше затвердженим показникам почали відповідати лише три банки.

Так, статусу «системного» позбулися чотири фіну станови, зокрема Райффайзен Банк Аваль Укрсоцбанк Промінвестбанк , «Сбєрбанк Росії ». Ще один системно важливий банк – «Дельта » – вже перебуває у стані ліквідації.

У регуляторі вказують, що такі кардинальні зміни у переліку системно важливих банківських установ сталися не з причини зміни методології – вона залишилася колишньою. «Через те що на сьогодні банки вже майже не кредитують, були великі відпливи пасивів, а банківські баланси просто зменшилися, нині за тієї ж методики до категорії системності потрапляють тільки три банки», – зазначила в.о. заступника голови НБУ  Катерина Рожкова.

Утім, опитані аналітики скептично висловлюються щодо наявного алгоритму відбору системних банків. «Напевно, сам факт того, що список 2015 року і список 2016-го так радикально відрізняються, уже свідчить про те, що методологія не ідеальна. Але саме визначення системно важливого банку, як на мене, поки що не несе жодного смислового навантаження – це не більш ніж статистична вправа, можливо, обкатка/перевірка методології розрахунку», – вважає керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.

Його думку підтверджує і фінансовий аналітик Іван Угляниця. «Фактично це розмежування банків на системні й несистемні радше формальне, і на практиці рішення ухвалюватимуть у кожному окремому випадку, як кажуть, «за ситуацією». Тим більше що два з трьох банків і так державні, і рішення щодо них ухвалюють не з економічної доцільності», – каже він, додаючи, що в НБУ в цьому випадку була повна свобода у виборі критеріїв оцінювання. «Тобто обрані критерії – це «підгонка» умов під відповідь, а не навпаки», – вважає експерт.

Як раніше повідомляв регулятор , визначення системно важливих банків здійснюється щорічно із застосуванням багатофакторної математичної моделі, заснованої на умовах системної важливості. Основними критеріями якої є загальний розмір активів, зобов’язань юридичних і фізичних осіб, системні взаємозв’язки в банківській системі (обсяг міжбанківського кредитування) і обсяг кредитування найважливіших секторів економіки.

Зазначмо, що, на думку учасників ринку, особливих конкурентних переваг цей статус не дає.

«Я б не розглядав наявність категорії «системоутворювальний» у банку як додаткову конкурентну перевагу для такої фінустанови. Клієнти оперують іншими критеріями: надійність, ставка, зручність», – каже голова правління «Комерційного індустріального банку» Вадим Березовик.

 

 

«Радше навпаки. Такі банки перебувають під пильнішою увагою з боку регулятора, до них можуть висувати вищі вимоги», – додає Паращій.

Зокрема, до цих фінустанов буде застосовано посилені вимоги за нормативами миттєвої ліквідності (Н4) та максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7). Так, із 1 січня 2019 року в системно важливого банку обсяг миттєвої ліквідності має становити не менш як 30%, а кредитний ризик на одного контрагента – не більш ніж 20%. Для «несистемних» банків ці показники становлять 20% і 25% відповідно.

При цьому визначення банків системно важливими не гарантує обов’язкової участі держави в їхньому капіталі. Відповідне рішення в кожному конкретному разі ухвалює Експертно-аналітична рада з питань участі держави у статутному капіталі банків при Міністерстві фінансів.

Але держава, незважаючи на досвід минулої кризи, так і не змогла виробити адекватну модель підтримки банків у разі фінансових потрясінь. Яскравий приклад – Дельта Банк, у якому на момент введення тимчасової адміністрації перебувало понад 8 млрд грн коштів бюджетних організацій. Проте держава не вважала за потрібне увійти в капітал «Дельти» заради її порятунку. Замість цього було ухвалено рішення рятувати державні активи за рахунок приватних кредиторів банку.

Разом із тим державний Ощадбанк , який фундував «Дельту», згодом з’явився у списку тих, хто виводив активи з «Дельти» шляхом «стиснення» активів із пасивами, порушуючи черговість виплат кредиторам. Хоча раніше його менеджмент ігнорував запити від Forbes із запитаннями про те, як було захищено активи в «Дельті» і чи були там застави.

«Ощадбанк уклав договори поступки на хороші кредити, з хорошим забезпеченням – на 2 млрд грн. Наша комісія визнала ці договори нікчемними, і таким чином ми повернули ці гроші на баланс. Ми боремося, щоб кредитором за цими кредитами залишився Дельта Банк, а не Ощадбанк. Ощадбанк не коментує ситуацію», – раніше повідомляв тимчасовий адміністратор «Дельти» Владислав Кадиров.

«У системі, де вся економіка і фінсектор регулюються в ручному режимі і «за ситуацією», важко говорити про те, що якісь серйозні речі (як, наприклад, підтримка великих банків, їхня докапіталізація, підтримка ліквідності тощо) можуть працювати в автоматичному режимі. Задля справедливості необхідно зазначити, що вони взагалі мало де працюють в автоматичному режимі, і реально щодо кожного великого банку рішення ухвалюють індивідуально, чи то Україна, США чи Італія», – резюмує Іван Угляниця.

ua.prostobankir.com.ua


Теги статьи: БанкиНБУ

Дата и время 02 марта 2016 г., 10:18     Просмотры Просмотров: 2736
Комментарии Комментарии: 0

Комментарии:

comments powered by Disqus
20 января 2019 г.
loading...
Загрузка...

Наши опросы

Пойдете ли вы на выборы президента Украины?






Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте
0.625363