АНТИКОР — национальный антикоррупционный портал
Киев: 6°C
Харьков: 9°C
Днепр: 11°C
Одесса: 12°C
Чернигов: 4°C
Сумы: 6°C
Львов: 4°C
Ужгород: 8°C
Луцк: 4°C
Ровно: 5°C

Гройсман від Порошенка впаде недалеко

Гройсман від Порошенка впаде недалеко
Гройсман від Порошенка впаде недалеко

Отже, чотирнадцятим прем’єр-міністром в історії незалежної України буде Володимир Гройсман. Разом з президентом України вони є засновниками «вінницького клану» в українському політикумі, який тепер контролює дві наймасніші посади в державі. Термін «вінницькі» почали активно вживати ще тоді, коли Гройсман був віце-прем’єром у першому уряді Яценюка, а Порошенко впевнено торував шлях до президентства. «Клановий» жупел зміцнився після обрання молодого політика головою Верховної Ради, хоча президент іще тоді мріяв, що Гройсману перепаде крісло прем’єра, а не парламентська президія.

 

Подібні моделі, коли президент і прем’єр належать до одного політичного грона, у свіжій історії вже були: маємо одіозний приклад Януковича/Азарова та доволі невинний епізод з Ющенком/Єхануровим. Як воно ляже цього разу — залежить не лише від Порошенка з Гройсманом та їхніх амбіцій (далеко не менших, аніж у згаданих пар), а й від парламентської опори. У пана нового прем’єра ця підтримка буде нікчемною, бо коаліцію формують дві фракції з номінальним запасом голосів.

 

 

Чим обернеться концентрація влади в одних руках для основних учасників і для самої держави? Бо це у нашому випадку ще й означає концентрацію відповідальності, а тому одноосібна влада — далеко не привілей… На питання «Z» відповідають: правознавець і волонтер Геннадій Друзенко, голова Центру розвитку української культури та самоорганізаціїТарас Плахтій, поет і політичний оглядач Володимир Цибулько, експерт Інституту політичної освіти Олександр Солонтай.

 

 

Геннадій ДРУЗЕНКО:

Гройсман буде громовідводом для Порошенка

 

 

- Гройсман — не самостійний гравець. Хоча треба віддати йому належне, він намагався проявити впертість під час переговорів і вимагав оточити себе невеличкою командою відданих осіб. Абсолютно зрозуміло, що в цьому уряді він не буде мажоритарним акціонером. І у кращих традиціях Кучми цей уряд лишиться на Банковій.

 

Можу побитися об заклад, що Гройсман працюватиме не так прем’єр-міністром, як громовідводом для президента Порошенка. Всі невдачі «списуватимуться» на уряд, а всі удачі привласнюватися Банковою. Президент не хоче брати на себе відповідальності за уряд. Зверніть увагу на його риторику: він каже, що прем’єр-міністр — це прерогатива коаліції. «Я підтримаю будь-який вибір парламенту». Він уникає відповідальності. А слушного моменту, перед виборами, може скинути неґативний баласт у вигляді Гройсмана.

 

Втім цієї прив’язки Порошенко не уникне. Якщо раніше було зрозуміло, що Яценюк репрезентує самостійну силу і відповідає за роботу уряду, то тепер ні в кого не виникатиме сумніву, що Гройсман — ставленик президента. Як писала колись Мостова, «подовжувач рук» Порошенка. І тут президентові не позаздриш, тому що 80% українців вважають, що справи в державі розвиваються у неправильному напрямку.

 

Сам намір перекладати відповідальність на когось іншого — це точно не ідея демократії. Бо в демократії люди чітко розуміють, кого вони обирають до керма держави. В українській системі, котру радше можна назвати системою політичної безвідповідальності, люди голосують, а потім не розуміють, чому все йде не так і хто персонально за це відповідає. Тому перед Україною стоїть питання не фраґментарної «латкової» реформи Конституції, котру нав’язує суспільству Порошенко, а питання засадничої зміни архітектури влади, котра також встановлюватиме чітку політичну відповідальність.

 

Загалом беручи, коли президент і прем’єр-міністр репрезентують одну політичну партію і мають більшість у парламенті — це не є поганий варіант. Це нормальна ситуація для здорових політичних систем, коли представницькі органи влади відбивають стан суспільства. У США, коли одна партія має президента і більшість у конґресі — це, як правило, добре для Америки. Проблема в тому, що в Україні ні президент, ні парламент не відбивають настроїв суспільства. Втративши суспільну леґітимність, вони не можуть робити радикальні реформи, а без таких реформ шанси України навіть на виживання мінімальні. Власне, зараз взагалі не є принциповим, хто стоїть на чолі уряду. Принципово — чи вдасться створити ефективну архітектуру української влади. Країна потребує вже не консиліуму терапевтів, а хірурга, котрий наважиться на відповідальність і візьме у руки скальпель.

 

 

Тарас ПЛАХТІЙ:

Або де Ґолль — або Янукович

 

 

- Проблема держави полягає в тому, що ні президент, ні колишній прем’єр (мова про Яценюка. — «Z») не мають нормальної політичної сили, яка би несла перед суспільством тягар політичної відповідальності. У нас в Україні сформувалася неґативна традиція, котра, можливо, почалася із блоку «ЗаЄдУ», а можливо, і раніше. Коли створюються нові політичні проекти, вони відпрацьовують свій термін, нищать рейтинґ, а потім зникають, і на їхньому місці виникають інші. Сили, представлені у парламенті у вигляді фракцій президента і колишнього прем’єра, не мають реальних політичних організацій на місцях, котрі би займалися предметною роботою, не мають програми дій. Президент і прем’єр у всі роки могли робити що завгодно, не обтяжуючи себе відповідальністю через інститут власної партії. Власне, у цьому полягає проблема.

 

А те, що відбувається сьогодні — концентрація влади однією силою, — то це хоч і несе достатньо великі ризики, але може мати і позитивні сторони. Справа в тому, що тепер президент уже очевидно бере відповідальність на себе і свою силу. Якщо реформи будуть проводитися так, як проводилися до цього часу, то він муситиме відповідати перед суспільством вже на найближчих виборах. Ці вибори так чи інакше відбудуться [достроково] під тиском громадянського суспільства, під тиском опозиційних сил і партій, котрі вважають такі вибори виграшними для себе. Зараз у президента виникає реальний шанс або ввійти в історію як де Ґолль — або закінчити так, як Янукович.

 

 

Володимир ЦИБУЛЬКО:

Гройсман не покірний президенту

 

 

- Судячи з заяв Володимира Гройсмана, котрі лунали в останні дні під час переговорів про формування уряду (у якийсь момент номінант оголосив відмову очолювати Кабінет Міністрів, якщо його вимог не врахують. — «Z»), він самостійний політик. Отож про концентрацію влади в одних руках не йдеться.

 

Очевидно, що уряд є похідним від коаліції. Пропорція і баланс голосів у коаліції має напряму відобразитися у структурі уряду. У цій ситуації незалежна поведінка Гройсмана виходить за межі стереотипів. Здавалося, процес формування коаліції поставить Гройсмана у дуже вузький коридор для маневру, проте доки формується контрольний пакет голосів у коаліції, поки триває перетягування канату між представниками політичних сил, він намагається грати і у власну гру.

 

Також нагадаю, що у Гройсмана є зовсім інша політична сила — вона називається «Вінницька європейська стратегія». Ця партія має одноосібну більшість у Вінницькій міській раді (на виборах Блок Петра Порошенка не виставляв власного списку у Вінниці, погодившись на домінацію партії спікера. — «Z»). Нині Гройсман справді виглядає як молодший партнер президента. Але півтора року в парламенті дали йому відчуття абсолютно іншого формату, іншої гри. Думаю, що Гройсман як людина експансіоністська, людина-завойовник, відвойовуватиме і владу, і свій публічний статус. Ці демарші й виникли тому, що Гройсман ризикує власною репутацією і свою політичною перспективою. Якщо політична перспектива Порошенка — це максимальне продовження в статусі президента, то в Гройсмана ще залишаються щаблі, за які можна боротися. Йому вистачить амбіцій і для президентських виборів.

 

 

Олександр СОЛОНТАЙ:

Порошенко грає в ставку «пан/пропав»

 

 

- Варіант політичного уряду на чолі з Володимиром Гройсманом — це варіант найменшого зла. У нас було також більше зло — піти на хвилю позачергових виборів. Спочатку парламентських, а потім, я переконаний, — президентських, а у 2017 році — і місцевих виборів.

 

Президент бере на себе відповідальність за роботу уряду. Як на нинішній день, то це навіть можна привітати. Тому що в нас є лише декілька рейтинґових політиків, які теоретично могли би взяти на себе відповідальність і виходити з кризи. Наприклад, Садовий — відмовився.

 

Порошенко прив’язує себе до Гройсмана. Фактично тут президент розігрує ставку «або пан — або пропав». Він вийде «у пани», якщо уряд Гройсмана продемонструє хорошу роботу — навряд чи дуже якісну роботу, але хоча б таку, котра дозволить зберегти дотеперішній темп реформ. Це не скасує перспективи дочасних парламентських виборів, а лише їх відкладе. Другий варіант розіграшу ставки — «пропав». Якщо Гройсман провалить роботу, тоді він «спалить» і себе, і президента. Відтак уже наступного року нас чекатимуть у комплексі і дострокові парламентські, і президентські вибори.

 

Щодо концентрації влади, то за формальними ознаками факт концентрації був би доконаним, якби уряд очолив якраз не Гройман, а Яресько. Бо тоді весь трикутник влади — президент, спікер, прем’єр — опинився б у руках однієї політичної команди. Як на мене, то це було однією з причин, чому варіант із Яресько не відбувся. Коли партія Яценюка забирає собі посаду спікера парламенту, то баланс зберігається. У нас держава парламентсько-президентська. І у випадку, якщо з урядом щось трапиться, то головним буде парламент, а при оказії, коли щось станеться з президентом, то повноваження перейдуть до спікера парламенту.

 

Прогнозую, що політична ситуація стабілізується і протримається в такому стані щонайменше до завершення року. А далі все залежатиме від уряду. Буде важко зібрати голоси у парламенті під урядові ініціативи. Коаліція постійно у своїй роботі залучатиме інші фракції, при цьому під кожен законопроект формуватиметься нова ситуативна коаліція. Поки що завдання коаліції — «народити» уряд.

 

//zbruc.eu/


Теги статьи: ПорошенкоГройсман

Дата и время 14 апреля 2016 г., 20:00     Просмотры Просмотров: 2256
Комментарии Комментарии: 0

Похожие статьи

СБУ анонсирует на понедельник "разоблачение российского агента"
Новые тарифы гораздо сильнее ударят по Порошенко, чем по Гройсману — мнение
Доценко — Валендюку: “представники партії “БПП “Солідарність” не погодяться з поразкою Петра Порошенка на виборах та допоможуть йому незаконно утримати владу”

Прошу всех украинцев в мире поддержать наших героев, — Порошенко о старте "Игр Непокоренных-2018"
«Прекратите зарабатывать на человеческом горе!»: Тимошенко обратилась к Порошенко
Саакашвили предупредил Порошенко, что его ждет суд Линча

Медведчуку советуют не столь откровенно лизать зад Порошенко
АМКУ принял решение относительно покупки Тигипко завода Порошенко
Назначение прокурора Одесской области пролоббировал сын Порошенко - политтехнолог

Президенту приобрели 2 пистолета для награждения именным огнестрельным оружием
Как Порошенко «борется» с офшорами — Лещенко
Порошенко Семочко не сдаст – Бутусов

Комментарии:

comments powered by Disqus
loading...
Загрузка...

Наши опросы

Кто виноват во взрывах на оружейных складах?







Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте
0.143678