Хто контролює аудиторів України і як на цьому заробляють

Кожне підприємство в Україні хоча б раз стикалось з необхідністю проведення аудиторської перевірки. Аудиторські перевірки потрібні для незалежного аналізу фінансової діяльності підприємства з метою отримання достовірної інформації про фінансовий стан, правильність ведення бухгалтерського обліку та його відповідність нормам чинного законодавства.

Для державних підприємств, суб’єктів природних монополій та приватних великих компаній, проведення щорічного незалежного аудиту взагалі є обов’язковим згідно із законодавством. Цілком очевидно, що ринок на якому щороку треба проводити аудит понад 4000 великих державних і приватних підприємств є цікавим і фінансово «привабливим» не тільки для аудиторських компаній, але і для органів, що регулюють та контролюють цю діяльність.

Хто контролює

Головним органом, що здійснює реєстрацію аудиторів та контроль якості аудиторських послуг в Україні є Аудиторська палата України (АПУ). В свою чергу, органом управління АПУ – є рада Аудиторської палати, членів якої обирає всеукраїнський з’їзд аудиторів. Строк повноваження Ради 5 років, а її члени на першому засідання мають обрати собі голову. Ця Рада разом з головою має всі повноваження для управління АПУ між з’їздами аудиторів та виконує найважливіші функції – контроль якості надання послуг аудиторами та аудиторськими компаніями, нагляд за аудиторською діяльністю та застосування дисциплінарних стягнень до порушників. Крім того, до кінця 2018 року, часу набуття чинності новим законом «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», АПУ ще й займалася сертифікацією аудиторів.

Сертифікат аудитора, який видавала АПУ – це державний документ, що засвідчує рівень професійних знань необхідних для здійснення аудиту підприємств різних форм власності на території України та дає право аудитору займатися професійною аудиторською діяльністю. Іншими словами, саме Аудиторська палата могла як видати сертифікат на провадження відповідної діяльності, так і його анулювати.

Ще одним важелем АПУ є контроль якості послуг аудиторських компаній та застосування на його основі стягнень, аж до виключення з реєстру, тобто позбавлення права суб’єктів ринку займатися аудиторською діяльністю.

Такі можливості з огляду на багатомільярдний ринок аудиторських послуг в Україні є дуже привабливими з точки зору здійснення безпосереднього впливу на окремі компанії і, як це часто буває - особистого збагачення. Саме тому боротьба на кожних виборах в новий склад Аудиторської палати проходить не менш напружено і запекло, аніж на виборах до Верховної ради.

Як заробляє керівництво АПУ

Не треба глибоко розбиратись в аудиті, щоб зрозуміти, що основне корупційне джерело надходжень коштів – це сертифікація аудиторів, тобто надання їм дозволу на проведення професійної діяльності. До кінця 2018 року саме АПУ видавала сертифікати аудиторам (зараз цим займається Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю). Для того щоб отримати сертифікат, кандидатам необхідно було скласти кваліфікаційний іспит та підвередити необхідний рівень знань. Як проходять іспити кандидатів на державні посади всім відомо і в АПУ ситуація була аналогічною. Якщо хочеш працювати – плати гроші.

Всього за період з 1993 по 2017 рік, було видано 7430 сертифікатів серії А (аудитор підприємств) та 209 серії Б (аудитор банків). Тобто в середньому приблизно 300 сертифікатів аудиторів та 9 аудиторів банків на рік. З них станом на початок 2017 року чинними залишались близько 3500 сертифікатів, тобто менше половини з виданих за весь час.

Але вже у 2018 році сертифікатів було видано набагато більше, ніж в попередні роки – 447 сертифікатів серії А та 51 серії Б, тобто в півтора і п’ять разів більше ніж в попередні роки відповідно. Лише за 1 рік обсяг виданих сертифікатів склав майже п’яту частину від усіх виданих чинних сертифікатів в України. З чим пов’язаний таке стрімке зростання кількості фахівців – аудиторів? Відповідь проста: хтось був дуже зацікавлений у видачі якомога більшої кількості сертифікатів, щоб отримати максимальні особисті вигоди від своєї посади та встигнути до моменту введення в дію нового закону, який позбавив АПУ таких повноважень. І «комусь» це таки вдалося.

У квітні 2017 року на засідання АПУ було обрано нового голову. Нею стала Тетяна Каменська, яка до цього багато років займалась викладацькою діяльністю та навчанням і мала доволі опосередковане відношення до аудиту. Каденція новообраної голови АПУ мала бути недовгою, адже наприкінці 2018 року вступав в дію новий закон «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», який прямо стосувався діяльності аудиторської палати. Це означало, що у 2018 році необхідно проводити новий з’їзд аудиторів, обирати новий склад АПУ та нового голову. Обирати мали сертифіковані аудитори, які і будуть делегатами з’їзду.

Тетяною Каменською для своєї перемоги була застосована проста схема – забезпечити себе голосами за рахунок аудиторів, яким щедро нею ж роздавались сертифікати. Будучи протягом року одночасно на посаді голови АПУ та голови комісії з сертифікації аудиторів (чого не було жодного разу за 23 роки існування АПУ) Каменська з успіхом роздала за один рік 508 нових сертифікатів, якими і забезпечила свою підтримку та переобрання на новий термін. Із усіх сертифікатів майже половину отримали особи, які на той час були працівниками аудиторських фірм, наближених до Каменської - ТОВ «КРЕСТОН ДЖІ СІ ДЖІ АУДИТ», ТОВ «ЕРФОЛЬГ УКРАЇНА», ТОВ «ГРАНТ ТОРНТОН ЛЕГІС», ТОВ «Актив Аудит» та інші. Пересвідчитись в цьому нескладно: реєстр всіх аудиторів є у вільному доступі на сайті Аудиторської палати, а тому кожен охочий може подивитись де саме працювали та працюють зараз новоспечені аудитори - їх номери сертифікатів з 7433 по 7889 (серії А) та з 209 по 260 (серії Б).

Через останню компанію ТОВ «ГРАНТ ТОРНТОН ЛЕГІС» проходили також усі платні курси, на яких готували майбутніх аудиторів до здачі екзаменів на сертифікацію. Через цю ж компанію Каменська отримувала тіньові оплати за свої рішення. Саме разом з «ГРАНТ ТОРТОН» Каменська, вже під час головування в АПУ, проводила спільні семінари для ПрАТ «Укргідроенерго» та інших компаній, за які напевно також отримувала гонорари. https://uhe.gov.ua/media_tsentr/novyny/fakhivci-ukrgidroenergo-vidvidali-tridenniy-seminar-z-planuvannya-ta

Результатом «продуктивної» роботи по роздачі сертифікатів аудиторів всім охочим стало суттєво покращення фінансового стану голови АПУ. Менше, ніж через рік після свого обрання на посаду голови Аудиторської палати Тетяна Каменська придбала собі приватний будинок площею 200 м2 в елітному передмісті Києва в селі Бобриця та 0,15 га землі. В кращих традиціях «податкової оптимізації», яку в тому числі викладає Каменська, повністю готовий для заселення будинок з меблями був придбаний за скромні 702 000 грн при реальній вартості понад 8 000 000 грн.

Пізніше, щоб зручно та з комфортом добиратись до заміського маєтку був також придбаний новий автомобіль Ford Kuga, вартість якого стартує від 30 000 доларів США.

Цікаво також, що ніяких декларацій Каменська та її колеги не подають, Тому про купівлю інших об’єктів елітної нерухомості та автомобілів можна поки тільки здогадуватись

До речі, за весь час роботи Тетяни Каменської на посаді голови АПУ протягом 2017 – 2021 років, вона будучи посадовою особою, уповноваженою на здійснення функцій держави та відповідних організаційно розпорядчих функцій, жодного разу не подала декларації до Національного агентства із запобігання корупції про походження своїх доходів та статків. І напевно правильно зробила, бо походження доходів законним шляхом пояснити буде важко.

Не сертифікатами єдиними

Керівниця АПУ для стрімкого покращення фінансового стану знайшла ще декілька ефективних інструментів. Через 10 місяців після свого переобрання на черговому з’їзді аудиторів у травні 2019 року Тетяна Каменська за рахунок виданих сертифікатів новим аудиторам проштовхнула рішення про забезпечення собі компенсації за виконання функцій голови АПУ у розмірі 10 мінімальних зарплат, які пізніше перетворились в оплату в розмірі 60 000 грн на місць. Підрахунок голосів за таке рішення вела також компанія Каменської, за послуги якої заплатили з бюджету АПУ. Таке нововведення було застосоване вперше за всю історію роботи Аудиторської палати.

У відповідь на такі дії Каменської більше половини делегатів в знак протесту демонстративно полишили з’їзд. Однак це не стало перешкодою для успішного завершення засідання та «правильного» підрахунку голосів. Тобто компенсацію було призначено навіть без кворуму і за відсутності підрахунку присутніх делегатів на час голосування. Треба зазначити, що свою компенсацію за договором ЦПХ Каменська продовжує отримувати до сих пір, при чому не беручи ніякої участі в фактичній роботі, адже усі засідання АПУ забезпечує секретаріат Аудиторської палати, що складається з 12 штатних працівників. Саме ці працівники готують документи, проекти рішень та всю необхідну інформацію для діяльності Аудиторської палати, отримуючи при цьому заробітну плату в рази меншу, ніж свою компенсацію голова АПУ.

Більш того, за словами самих же колег Каменської, основну частину робочого часу Тетяна Каменська перебуває у своєму заміському будинку, з’являючись на роботі всього декілька разів на місяць, особливо не напружуючи себе справами аудиту. Наприклад, протягом всього 2020 року, було проведено лише 6 засідань аудиторської палати. Така низька активність роботи тим не менш ніяк не позначається на оплаті праці – на 2021 рік витрати на утримання голови АПУ складуть 878 400 грн, тобто понад 73 000 грн на місяць. Більш того, у 2020 році протягом всього жорсткого локдауну в Україні Каменська також отримувала компенсацію у повному обсязі. Які важливі функції виконували в цей час голова АПУ – невідомо ні аудиторам, ні секретаріату самої Аудиторської палати.

Але такої компенсації за свою роботи голові АПУ виявилось замало, а тому у 2019 році за сприяння все тієї ж аудиторської компанії «ГРАНТ ТОРНТОН ЛЕГІС» Тетяну Каменську призначають ще й головою Аудиторського комітету в державне підприємство НАЕК «Енергоатом» (наказ № 331 від 04.04.2019 р.) – оператора українських АЕС. За сприяння Каменської, членом цього ж аудиторського комітету стала її подруга по викладанню Ірина Дмитренко, з якою вони разом читають платні лекції на освітніх програмах ГО «Професійна організація аудиторів, бухгалтерів та викладачів ОКД»

Для отримання додаткових коштів, перебуваючи на посаді голови АПУ Тетяна Каменська свідомо пішла на конфлікт інтересів, нехтуючи вимогами Міжнародних стандартів аудиту. Звісно, за виконання повноважень голови комітету в Енергоатомі Каменська теж щомісяця отримувала оплату у розмірі 60 000 грн, поки аудиторську служба Міненерго України не звернула на це Увагу при проведенні перевірки на держпідприємстві. Результати роботи Каменської в Енергоатомі аналогічні до роботи в АПУ - в держкомпанії її бачили всього декілька разів.

До речі, щодо результатів роботи. Щорічно секретаріат АПУ звітує про свою діяльність та витрачені кошти. Всі звіти розміщуються у вільному доступі на сайті Аудиторської палати України. В той же час жодного звіту про роботу голови АПУ та її «ефективну» діяльність немає, як і немає жодної інформації про те, чим безпосередньо займається голова АПУ, крім викладання та корупційних оборудок.

Майстер-клас як виводити гроші на ФОП

Тетяна Каменська, перебуваючи на посаді, продовжує займатися навчанням та консультуванням компаній та аудиторів, а тому чудово знає найпростіший спосіб «податкової оптимізації» та виведення готівкових коштів. То чому б свої знання не застосувати собі користь? Так і було зроблено.

Щоб приховати результати своєї корупційної діяльності Тетяна Каменська, будучи головою Аудиторської палати України, у 2020 році реєструє свою доньку Марію Євгенівну Каменську, як фізичну особу підприємця (свідоцтво ФОП №903855). На цей ФОП згідно договорів надходять безготівкові оплати за послуги консультацій з міжнародних стандартів фінансової звітності. Все це виглядало б більш менш пристойно, якби не одне але. Донька Тетяни Каменської постійно проживає за межами України у Польщі та за податковим кодексом України не може вести діяльність як ФОП. Тому фактично отриманні оплати за так звані консультації є незаконними, а за такі порушення передбачена кримінальна відповідальність.

Гроші на цей ФОП на рахунок у АТ «Укрсиббанк» перераховують як аудитори, так і аудиторські компанії за вирішення питань по контролю якості та дисциплінарним стягненням. Цікаво, що під всіма договорами ставить підпис сама Тетяна Каменська, адже пересилати договори доньці до Польщі та назад довго і невигідно.

Про ці факти відомо і колегам Каменської з Ради АПУ, які, на жаль, покривають корупційну діяльність своєї голови, також отримуючи відповідну матеріальну винагороду.

Цілком ймовірно, що аудитори – учасники чергового всеукраїнського з’їзду аудиторів поцікавляться такою активністю своєї голови і направлять відповідні запити в податкову та Держприкордонслужбу, а також поставлять питання про звітування Тетяни Каменської про свою діяльність за останні 3 роки.

І наостанок. Як це часто буває, корупційні схеми окремих людей призводять до нищення репутації цілих галузей. І тут український аудит не став виключенням. Адже якщо можна будь-кому отримувати сертифікати за гроші, а при здійснення фіктивних аудиторських висновків за певну оплату на ФОП голові АПУ уникати відповідальності, то ніякі Міжнародні стандарти аудиту та професійна етика не допоможуть.