Військовий розповів про дрони, які долетіли до Санкт-Петербурга

Військовий розповів про дрони, які долетіли до Санкт-Петербурга

Атаку на нафтобазу у Ленінградській області РФ днями було здійснено за допомогою українського аналога іранських дронів-камікадзе "Шахед". Українські компанії змогли з нуля розробити БпЛА зі співставними з іранськими безпілотниками тактико-технічними характеристиками – і вже у 2023 році випробували їх не лише на полігонах, а й у реальних бойових умовах.

Відтак тепер на озброєнні України з’явилися БпЛА, які не лише можуть пролетіти понад 1000 км, а й здатні вражати ціль по заздалегідь введених координатах.

Про це  розповів ветеран батальйону "Айдар" Євген Дикий в ефірі Радіо Свобода.

Він зазначив: Україні знадобився рік, аби навчитися ефективно протидіяти іранським дронам-камікадзе, якими Росія почала атакувати нашу державу ще з 2022 року. Паралельно ж, додав Дикий, українські фахівці працювали над створенням зброї з такими ж тактико-технічними характеристиками.  І атака дронів на нафтобазу під Санкт-Петербургом днями стала візуальним підтвердженням того, що ця робота була успішною.

"Фактично ми говоримо про дрони одного класу. Те, про що ми зараз говоримо – це, фактично, українські аналоги "Шахедів". Це не означає, що вони обов’язково саме так виглядають, але я маю на увазі тактико-технічні характеристики. Тобто, це дрон дальнього радіусу дії, який може долетіти за понад тисячу кілометрів і там вразити ціль по наперед введених координатах. Це фактично одного класу машини", – наголосив ветеран.

Він також акцентував увагу на тому, що Росія не спромоглася самостійно розробити чогось подібного. Та, зрештою, їй це не дуже було й потрібно, адже "братній" Іран не лише передавав державі-агресорці партії своїх дронів ще з початку повномасштабної війни, а й видав РФ фактично "ліцензію" на їхнє виробництво та лінію збірки. Це дозволило окупантам збирати у місті Єлабуга у Татарстані близько 300 машин за місяць.

В України ж, на відміну від РФ, настільки "щедрих" союзників, готових ділитися технологіями виробництва дронів-камікадзе дального радіусу дії, каже Дикий, не знайшлося.

"Ми ж змушені були стартувати з нуля. Ніхто з західних  союзників нічого подібного нам не надав. Поставлена задача була ще у 2022 році. Вже у 2023-му пішли перші випробування. Перші наші машини, зокрема, ті самі "Бобри", спонсоровані Фондом Притули, вони вже літали довколо "Москва-Сіті". Це теж була операція ГУР. До речі, це теж було таке суто українське поєднання: операцію планує саме ГУР (мабуть, на сьогодні сама потужна наша спецслужба), але при тому використовуються взагалі неофіційні машини, проспонсоровані приватними волонтерськими фондами", – зазначив експерт, не без іронії назвавши використання Силами оборони зброї, навіть не поставленої на баланс ЗСУ, "яскравим прикладом "державно-приватного співробітництва".

Дикий додав, що виробництво дронів в Україні нині активно розвивається. Над їхньою розробкою та виготовленням працюють як державні оборонні заводи, так і, більшою мірою, вони з’являються внаслідок приватних ініціатив.

"Не менше десятка, а наразі мабуть вже з 15 різних компаній, що конкурують між собою у хорошому сенсі. Паралельно вирішується три задачі. Перша –як долетіти ще далі. Друга – як понести більшу кількість вибухівки, бо розмір бойової частини багато що визначає. Від цього залежить, яку саме ціль ти можеш уразити. І, зрештою, ключове питання: як точно навестись на ціль", – зазначив він.