Хто стоїть за Сергієм Шапраном, який підім’яв під себе видобуток піску в Київській області?

Як повідомило видання Nadra.info, Сергій Шапран отримав контроль над підсанкційною фірмою «Будіндустрія-Сервіс ЛТД», яка видобуває пісок на Київщині. Таким чином, Шапран вивів компанію з-під санкцій РНБО й став фактичним монополістом із видобутку піску.

ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД» до середини 2022 року належало Ігорю Наумцю, громадянинові РФ, який після початку повномасштабної війни втік до Росії. Усі його активи, у тому числі ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД» та компанія «Юнігран», що займалася видобуванням корисних копалин у Київській та Житомирській областях, було заарештовано. Через два роки виявилося, що компанії, зайняті в розробці корисних копалин, перейшли під контроль Сергія Шапрана, колишнього депутата Броварської міської ради від партії «За Майбутнє!» та власника Броварського алюмінієвого заводу.

У зв’язку з цим слід зазначити, що, незважаючи на кримінальні справи щодо Ігоря Наумця та арешти, накладені на його активи, спецдозволи на видобуток корисних копалин ніхто не відкликав, а компанії Наумця продовжували їх видобуток. Ба більше – ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД», яке здійснює видобуток піску в руслі Десни (родовище Спаське), отримало у 2023 році дозвіл на розширення місця видобутку терміном до 2029 року.

Через розширення Спаського родовища Держгеонадра у грудні 2023 року скасували аукціон із продажу сусідньої Південно-Літкінської ділянки, що вилилося у втрату бюджетом воюючої країни кількох сотень мільйонів гривень. Які, звісно, осіли в кишені власника спецдозволу на видобуток піску – ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД».

На той момент ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД» вже контролював Сергій Шапран, хоча формальним власником ще залишався Володимир Наумець, який вийшов із бенефіціарів 2 квітня 2024 року. Ігор Наумець із бенефіціарів вийшов 14 листопада 2022 року, передавши своє право володіння Володимиру Наумцю. Наразі структура власників ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД» виглядає так:

Фонд «Денмарк», який є серед співвласників, теж належить Сергію Шапрану.

Крім того, Сергій Шапран встановив контроль над компаніями ТОВ "Юні Сервіс", ТОВ "Юні Люкс", ТОВ "Юні Стоун Плент". Структура володіння тут ідентична структурі володіння у ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД»: 90% часток у цих фірмах належать Шапрану особисто, 10% – через АТ «ЗНІКІФ «Денмарк».

Ці фірми замінили собою ТОВ «Юнігран», що належить Ігорю Наумцю та веде видобуток граніту та щебеню в Житомирській області. Після того, як Наумець потрапив під санкції, ТОВ «Юнігран» було переоформлено на громадянку Великої Британії Елену Калпу, а видобуток граніту продовжився. 2022 року в офісі ТОВ «Юнігран» з’явився Сергій Шапран у супроводі озброєних осіб та заявив, що всі питання тепер вирішуються через нього, а він є новим власником. Детально ця історія описана у матеріалі "Як Сергій Шапран вивів з-під санкцій активи російського олігарха Ігоря Наумця", але суть її зводиться до того, що Сергій Шапран тепер є фактичним власником усіх активів Ігоря Наумця, задіяних у розробці надр Київської та Житомирської областей.

На яких умовах Шапран отримав під свій контроль фірми Наумца – достеменно невідомо. За чутками, спочатку між ними була домовленість про те, що Сергій Шапран виводить з-під санкцій бізнес Ігоря Наумця та отримує за це 50%. Чи була ця домовленість насправді – невідомо, але за фактом справа зараз така, що фірми Ігоря Наумця контролюються Сергієм Шапраном і не лише продовжують працювати, а й розширюють свої обсяги.

У зв’язку з цим звертає на себе увагу публічне звернення Михайла Бродського до президента України під назвою «Бізнес-мародерство знищує країну» . У ньому Бродський, зокрема, говорить і про Сергія Шапрана, порівнюючи методи, якими той бере під контроль чужий бізнес, з часом Кучми та «орлів Кравченка»:

Виявляється, Михайлу Бродському надходили погрози від «бізнесменів у погонах» після того, як його бізнес-інтереси перетнулися з інтересами Сергія Шапрана на ринку видобутку піску. Ці погрози надходили не лише Бродському, а й іншим підприємцям, причому вони мали цілком конкретний характер і підкріплювалися масовими кримінальними справами щодо «нетямущих».

Звісно, словам Михайла Бродського можна не довіряти, але слід врахувати кілька чинників. Крім того, що фірми Ігоря Наумця та його бізнес із видобутку корисних копалин справді перейшли під контроль Сергія Шапрана, звертає на себе увагу ціна питання. Формально Сергій Шапран закрив операцію з купівлі ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД», заплативши колишньому номіналу 9 587 500 грн. У той же час активи Ігоря Наумця оцінюються щонайменше у 100 мільйонів доларів. Таким чином, виникає логічне припущення, що Сергій Шапран за допомогою силовиків і під прикриттям когось із вищих ешелонів влади просто захоплює величезний актив за копійки. Той факт, що Ігор Наумець перебуває під санкціями, проблему лише посилює – його активи вартістю 100 мільйонів доларів замість того, щоб стати власністю держави, переходять у чужі руки.

Персона Сергія Шапрана також викликає запитання. Це, як уже згадувалося, власник Броварського алюмінієвого заводу, власник холдингу Alumeta Group та колишній голова фракції «За Майбутнє!» у Броварській міськраді. Сергій Шапран – фігурант багатьох скандалів, пов’язаних з рейдерством, несплатою податків, кидком інвесторів, які купили квартири в будинку, до будівництва якого був причетний Шапран, та багатьма іншими неприємними речами.

Згідно з даними державних реєстрів, Сергій Шапран є власником більш ніж двадцяти різноманітних підприємств. Але це зараз. А ось історія його становлення як великого бізнесмена вкрита мороком та викликає багато запитань. Виник Сергій Шапран у Броварах практично нізвідки і майже одразу став керівником Броварського алюмінієвого заводу. Сталося це десь у 2008-2009 роках. Що цікаво в цьому зв’язку – завод незадовго до появи в його директорському кріслі Сергія Шапрана оголосив про банкрутство, його як банкрута за залишковою вартістю купила Industrial Property Investments, що належить британській Worldwide Industrial Properties і українській громадянці Світлані Миколаївні Костюк (Лопух). Яка, зважаючи на все, була звичайним номіналом для оточення Леоніда Черновецького – Світлана Костюк очолювала ТОВ «Юридична фірма «Правозахист», що належить Супруненку Олександру Івановичу та Супруненку В’ячеславу Івановичу. Молодший – В’ячеслав Іванович – триразовий депутат Київської міської ради, колишній зять Черновецького. Старший – Олександр – на той час був народним депутатом України.

Саме тоді виринув і Сергій Шапран, який за кілька років став олігархом. Чи є він насправді олігархом, чи служить номіналом для когось іншого – питання відкрите. Бо Сергій Шапран ще якихось десять років тому справді був жебраком. Принаймні так говорить його декларація, яку він подав, балотуючись у народні депутати України як самовисуванець по 97 округу.

У депутати Шапран не потрапив, але після цього почалося його сходження до вершин бізнесу. Вже за кілька років матеріальне становище Сергія Шапрана разюче змінилося – він став власником «заводів та пароплавів». Причому в буквальному сенсі: Шапран купив яхту «Принцеса Вікторія» кольору ультрамарин завдовжки 20 метрів, яка виявилася найбільшою в акваторії Дніпра, а її вартість перевищила два мільйони доларів.

Паралельно Сергій Шапран обростав бізнесом. Але питання все одно залишилися – річ у тому, що до 2018 року Сергій Шапран залишався керівником ТОВ «Перший український міжнародний траст-капітал» (код ЄДРПОУ 35135332).

І засвітився в судових справах за фактом видачі цією фірмою липових довідок про доходи громадянам, які беруть кредити:

У зв’язку з цим виникає логічне питання: як співвідноситься торгівля липовими довідками з офіційною діяльністю Сергія Шапрана як мільярдера? З одного боку – мільярди, яхти, заводи, пароплави; з іншого – папірець за кількасот гривень. Невідповідність очевидна. Адже це лише через вісім років колишні тамади та безробітні стали раптово «елітою нації». А тоді дрібний шахрай залишався дрібним шахраєм, винятків не було.

Що це було – незрозуміло. Але ця історія викликає запитання в зв’язку з нинішнім статусом Сергія Шапрана, який, як свідчать реєстри, є без п’яти хвилин олігархом, власником величезних активів та людиною, яка виводить чужий бізнес з-під санкцій РНБО. До того ж, як пише Михайло Бродський, ця людина має вплив на правоохоронні органи країни на найвищому рівні, а її погрози дуже серйозні люди сприймають цілком реально. Уся сукупність цих факторів породжує закономірне запитання: хто стоїть за Сергієм Шапраном і в інтересах кого він працює?