Суд відхилив "гарантійний" позов уряду Грузії до Промінвестбанку на 18 млн євро

Суд відхилив "гарантійний" позов уряду Грузії до Промінвестбанку на 18 млн євро

Госпсуд м. Києва своїм рішенням від 29 липня відмовився задовольнити позов Департаменту автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії до Промінвестбанку (в справі №910/9928/19) про стягнення 18,3 млн євро (станом на 25.07.2019 - 522,7 млн грн)

Свої вимоги позивач обгрунтовував настанням гарантійного випадку за банківською гарантією №GA/13/2106/SS від 12.12.2013, яка була видана Промінвестбанком на забезпечення виконання підрядником (ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком") зобов`язань за контрактом з Департаментом автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії на виконання робіт з будівництва ділянки дороги Самтредія - Гріголеті Лот 1 - км. 0+000-км.11+500.

Згідно з судовими матеріалами, позивач перерахував на рахунок Промінвестбанку авансовий платіж у розмірі 19,9 млн євро для подальшого перерахування на рахунок ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком", відкритий у Промінвестбанку.

Як зазначається, 05.12.2017 у зв`язку з неповерненням підрядником авансового платежу відповідно до умов контракту, Міністерство регіонального розвитку та інфраструктури Грузії звернулося до Промінвестбанку з вимогою щодо виконання банківської гарантії на загальну суму 18,2 млн євро.

14.12.2017 Промінвестбанк надіслав відповідь на вимогу, відповідно до якої відмовився виконати умови банківської гарантії у зв`язку з відсутністю довідки з банку позивача з підтвердженням, що авансовий платіж був зарахований на визначений рахунок “Альткому” в Промінвестбанку, а також посилаючись на використання позивачем факсимільного відтворення підпису при оформленні вимоги щодо виконання банківської гарантії.

16.02.2018 банк позивача листом підтвердив, що авансовий платіж був перерахований на кореспондентський рахунок Промінвестбанку для подальшого перерахування на рахунок ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком".

31.05.2019 рішенням Шевченківського райсуду м. Києва заяву позивача про розкриття інформації, що містить банківську таємницю, а саме - щодо розкриття Промінвестбанком нформації щодо фактичного зарахування авансового платежу на підставі контракту на рахунок “Альткому”, відкритий у Промінвестбанку, було задоволено. Однак, як стверджує позивач, відповідач відмовляється виконувати вказане судове рішення.

З огляду на це, Міністерство регіонального розвитку та інфраструктури Грузії вказує, що Промінвестбанк “систематично ухиляється від виконання банківської гарантії, що, в свою чергу, порушує права та законні інтереси позивача” (цитата).

Натомість Госпсуд м. Києва зауважив таке:

“Враховуючи те, що всупереч умовам Гарантії повернення авансу Позивачем разом з вимогою платежу не була надана довідка банку бенефіціара (Позивача) про зарахування авансового платежу на рахунок Принципала, вимога платежу по Гарантії повернення авансу була визнана Банком неналежною (такою, що не відповідає умовам гарантії), у зв`язку з чим Банк відмовив Позивачу у здійсненні платежу по Гарантії повернення авансу.

Твердження Позивача про те, що Банк, відмовляючи у здійсненні платежу по Гарантії повернення авансу, на підставі того, що Позивачем разом з вимогою не надане підтвердження банку бенефіціара (Позивача) про зарахування авансового платежу на рахунок Принципала, порушує основні засади цивільного законодавства, є безпідставними та не обґрунтованими

Банк при відмові у здійсненні платежу по Гарантії повернення авансу з причини не надання Позивачем довідки (підтвердження) банку Позивача про зарахування авансового платежу на рахунок Принципала, діяв добросовісно, дотримуючись основних засад цивільного законодавства.

<...> При вчинені вимоги платежу Позивач використав факсимільне відтворення підпису особи на документі.

Враховуючи те, що можливість використання факсимільного відтворення підпису при оформлені вимоги платежу по гарантії законом та актами цивільного законодавства не встановлена, а також відсутність письмової згоди Позивача та Банку на використання факсимільного відтворення підпису на вимозі платежу по Гарантії повернення авансу, така вимога платежу була визнана Банком такою, що не відповідає вимогам законодавства України в частині недотримання письмової форми, в якій має бути вчинена вимога платежу по гарантії.

З системного аналізу викладеного слідує, що 14.12.2017 Банк, діючи у повній відповідності з вимогами законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України та умовами Гарантії повернення авансу, правомірно відмовив Позивачу в задоволені вимоги платежу по Гарантії повернення авансу, у зв`язку з невідповідністю вимоги платежу законодавству України, яким регулюється Гарантія повернення авансу.

<...> З системного аналізу викладеного суд дійшов висновку про те, що сам по собі намір позивача отримати виплату за Гарантією, не може нівелювати обов`язку Департаменту надати повний пакет документів для отримання такої виплати та не може бути покладений в основу позовних вимог про стягнення гарантійного платежу”.

Додамо, як писав Finbalance, 27 травня Госпсуд м. Києва задовольнив позов Департаменту автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії до Промінвестбанку (в справі №910/6915/19) та вирішив стягнути з відповідача на користь позивача 6,8 млн євро (200 млн грн).

Свої вимоги позивач обгрунтував припиненням контракту на будівництво ділянки дороги Самтредія-Гріголеті Лот 1-км. 0+000-км. 11+500, який у грудні 2013 року він уклав з ТОВ "Альтком". Промінвестбанк надавав банківську гарантію по відповідній угоді (як забезпечення виконання підрядником своїх зобов`язань).

У ході судового процесу Промінвестбанк подавав зустрічний позов щодо визнання недійсною банківською гарантії, але суд відмовився задовольнити цю вимогу.

Контекст

Як писав Finbalance, в минулі роки Промінвестбанк подав позови до компаній, пов’язаних з групою “Альтком”, на суму під 10 млрд грн.

22.10.2019 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" та залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій у справі №905/2508/15, якими було задоволено позов Промінвестбанку та стягнуто з компанії-скаржника (як поручителя ТОВ «Снабтрейдкомпані») 62,7 млн дол заборгованості за договором кредитної лінії №15-93/19-21/13 від 29.11.2013.

22.12.2018 Госпсуд Донецької області видав наказ про примусове виконання рішення в справі №905/2368/15 про стягнення 64,3 млн дол з "Снабтрейдкомпані" на користь Промінвестбанку (перед цим - 29.11.2018 - Східний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу "Снабтрейдкомпані" та залишив без змін рішення Госпсуду Донецької області від 12.09.2018, яким частково було задоволено позов Промінвестбанку та вирішено стягнути з ТОВ "Снабтрейдкомпані" вказану суму на підставі згаданого кредитного договору).

Про інші судові спори Промінвестбанку та групи "Альтком", а також про позовні вимоги уряду Грузії до Промінвестбанку на 700 млн грн через “Альтком” - тут.

Як писав Finbalance, значну частину боргів групи "Альтком" (на мільярди гривень) Промінвестбанк зі значним дисконтом переуступив для російської компанії ТОВ "КапиталЮгИнвест", яка пов`язана з російською держкорпорацією "Внєшекономбанк" (ВЕБ.РФ; власник Промінвестбанку).

Промінвестбанк повідомляв у своїй звітності, що на початку 2017 року він за погодженням з НБУ передав кредитний портфель юросіб на 5,8 млрд грн для “Внєшекономбанку” в рамках погашення міжбанківських позик.

У держреєстрі кінцевими бенефіціарами ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" вказані Олександр Тісленко та компанія Altcom Global N.V.

Раніше група «Альтком» називала Олександра Тісленка та Сергія Павлічева своїми кінцевими бенефіціарами, тоді як спостерігачі неофіційно пов’язували цю групу в т.ч. з Борисом Колесніковим (віце-прем’єр в уряді Азарова, який курував підготовку до Євро-2012), однак він це спростовував.

Підставою для припущень щодо пов`язаності групи з Б. Колесніковим стало те, що під час підготовки України до "Євро-2012" "Альтком" отримав багато великих держзамовлень на будівництво аеропортів, стадіонів, доріг тощо, часто - за процедурою закупівлі в одного учасника (за підрахунками «Наших грошей», йшлося про 13 млрд грн).

Водночас у 2019 році з`явилися сигнали про можливі зв`язки "Альткома" з Рінатом Ахметовим (близьким до якого є Б. Колесніков).