100 днів міністра Галущенка

Читати українською

29 квітня 2021 року Верховна Рада України проголосувала за призначення Германа Галущенка міністром енергетики України. Тоді, незважаючи на негативні оцінки низки експертів і громадських діячів,«За» таке рішення віддали голоси 305 народних депутатів. Чим же запам’яталися перші 100 днів одіозного міністра і як почувається енергетична галузь країни під його керівництвом? 

Ситуація, м’яко кажучи, невтішна. Починаючи з 24 червня, запаси вугілля на складах українських теплових електростанцій скоротилися на 24%. Станом на 19 липня вугілля накопичено лише 1,047 млн тонн. І це в той час, як для входу в опалювальний сезон та нормального балансу потрібно принаймні вдвічі більше палива. Не краща ситуація і в газових сховищах країни. Для більш-менш безпечного входу в опалювальний сезон тут має зберігатися 19-20 млрд кубометрів блакитного палива. Забезпечити необхідний рівень, незважаючи на всі гучні і бравурні заяви, профільному міністерству жодним чином не вдається. За даними «Укртрансгазу», станом на початок липня запас природного газу в українських ПСГ на 18,4% менше минулорічних показників. І на додачу – глибока фінансова криза державної компанії ПАТ «Центренерго», яка вже знаходиться на межі своїх виробничих потужностей, при цьому системно відчуваючи гостру нестачу необхідних їй обігових коштів.  

По суті, теплоелектростанції державної компанії змушені працювати на максимальній потужності, хоча давно відпрацювали свій ресурс і критично потребують ремонту. В офійційній заяві компанії від 19 липня ПАТ «Центренерго» відкрито заявляє про нестачу коштів для підготовки до опалювального сезону 2021-2022 років. 

Натомість від не так давно призначеного міністра ми не бачимо жодної адекватної реакції на ці безпрецендентні виклики. У своїй промові перед парламентом у середині червня Герман Галущенко замість того, аби чітко оголосити конкретний план дій щодо виходу з кризи, довго розмірковував про економічні причини ситуації, що склалася, по суті, знімаючи з себе відповідальність за стан української енергетики, наперед ніби шукаючи собі виправдання, якщо вперше за багато років опалювальний сезон в країні буде зірвано. 

І така тактика для Германа Галущенка цілком традиційна. Достатньо лише проаналізувати його попередню діяльність на посаді віце-президента НАЕК «Енергоатом». Де Галущенко теж доволі майстерно вдавав реформатора і вмілого антикризового менеджера, а натомість довів раніше цілком успішну компанію до банкрутства. Тільки офіційно заявлені «Енергоатомом» збитки склали 4,8 мільярда гривень, хоча до появи у керівництві компанії Германа Галущенка НАЕК «Енергоатом» приносив державі стабільні прибутки. 

Механізм поведінки теперішнього міністра енергетики України з того часу жодним чином не змінився. Як і поганому танцюристу, Галущенку постійно щось заважало – то парламент, який ухвалював погані закони, то Державна інспекція ядерного регулювання не бажала закривати очі на відверті порушення правил безпеки на потенційно небезпечних об’єктах, то непоступливість в.о міністра Богуславець і її наступників. В будь-якому разі завжди знаходилися причини, якими Герман Галущенко міг пояснити свої відверті провали. 

І, треба відзначити, йому вірили. Причому особливим кредитом довіри Галущенка наділяли високопоставлені персони з Офісу президента Зеленського. 

І справа тут, швидше за все, зовсім не у феноменальних акторських здібностях Германа Валерійовича, а, як відзначають окремі експерти, у вмінні швидко налагоджувати високоприбуткові схеми і забезпечувати в потрібному напрямку стабільні фінансові потоки. Якимось іншим чином пояснити неймовірну лояльність вищого політичного керівництва країни до людини, яка практично поховала атомному енергетику в боргах, погодьтеся, досить складно. 

Тим паче, що наявність згаданих схем у НАЕК «Енергоатом» за часів перебування там Галущенка неможливо заперечувати. Підтвердження тому – десятки журналіських розслідувань, які не складно знайти у вільному доступі. 

Всі вони свідчать, що теперішній міністр енергетики разом з низкою інших не менш одіозних персон – наприклад, таких як виконавчий директор з персоналу компанії Олег Бояринцев – близько року повністю контролювали всі управлінські процеси у НАЕК «Енергоатом», перетворивши керівника компанії Петра Котіна на безвольну маріонетку. Безпрецедентна концентрація влади призвела  до того, що відкати почали вимагати і брати тотально з усього, незважаючи навіть на те, як це позначиться на роботі атомних реакторів і безпеці ядерних об’єктів. 

До прикладу, оплата за вже виконані роботи чи поставлене обладнання відбувалася виключно за умови повернення 20-50% від суми контракту. Ті, хто наважувався відмовитися, потрапляли до чорного списку. Оплата таких контрактів під надуманими причинами відтягувалася, що, у свою чергу, призводило до дефіциту обігових коштів. 

На сьогодні йдеться про десятки ошуканих компаній, а загальний штучно створений борг «Енергоатому» перед підрядниками і постачальниками послуг складає 2 мільярди 38 мільйонів гривень.   

Доказом наведеним фактам якнайкраще слугує нижченаведений документ з підписами і мокрими печатками десятків компаній, що потрапили в корупційну кабалу, створену в «Енергоатомі» за часів Германа Галущенка. 

Поява цього листа справила ефект вибуху бомби. Підписанти почали отримувати телефонні дзвінки особисто від Петра Котіна і керівника ВП «Атомпроектінжиніринг» Миколи Божка з наполегливим проханням відкликати звернення, інакше всі можливі проплати будуть остаточно заблоковані.

Частково такий безапеляційний аргумент подіяв, і частину підписів, за нашою інформацією, дійсно було відкликано, але по факту борг так і залишився боргом. Компанії-постачальники досі не отримали ні копійки, адже «Енергоатом» самотужки просто не здатен покрити такі астрономічні суми. 

Простіше кажучи – докерувалися! Фірми, які  до цього роками сплачували данину Галущенку і Боярінцеву, і далі були б раді співпрацювати на тих же умовах, але коштів на це у НАЕК немає, навіть за умови отримання щедрих відкатів.  

У якості прикладу, серед підписантів скандального листа бачимо ТОВ «Атоммонтажсервіс» з міста Нетішина, яка, за інформацію з перевірених джерел, мала стабільно гарні стосунки з Олегом Боярінцевим і справно освоювала у попередні роки сотні мільйонів гривень за контрактами з НАЕК «Енергоатом».

 

Здається, що у цієї близької до керівництва НАЕК компанії не мало б виникнути труднощів з отриманням коштів, але в реальності бачимо зовсім іншу картину.  ТОВ «Атоммонтажсервіс», як і десятки інших компаній, втративши надію на свої старі контакти та побудовані ними схеми, змушені публічно звертатися до уряду та Верховної Ради, аби отримати належні їм за поставлені товари та послуги кошти. 

Втім, описані вище економічні «успіхи» керівництва НАЕК «Енергоатом» позначилися не лише на приватних компаніях, але і на державних підприємствах енергетичної сфери. Зокрема, на межі страйку опинився трудовий колектив Державного підприємства «Схід ГЗК». У своєму листі до голови українського уряду Дениса Шмигаля у ситуації, що склалася на підприємстві, первинна професійна організація профспілки гірників відкрито звинувачує теперішнього керівника міністерства енергетики Германа Галущенка та тимчасово виконуючого обов’язки президента ДП «НАЕК «Енергоатом» Петра Котіна. У листі йдеться, що через нестачу коштів підприємство не може підтримувати в належному стані умови праці на робочих місцях, безпеку технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, на підприємстві суттєва заборгованість із виплати заробітної плати, а, крім того, борги за електроенергію. Головна причина – несвоєчасна оплата з боку НАЕК «Енергоатом» належних «Схід ГЗК» коштів. 

Тож, стараннями Галущенка і компаньйонів єдине в Україні урановидобувне підприємство опинилося на межі зупинки, а 5 тисяч працівників готові до безстрокового страйку. 

 

Втім, найприкріше, що під тотальні побори потрапив і надважливий стратегічний для енергетичної безпеки України об’єкт. А саме– Центральне сховище відпрацьованого ядерного палива, яке, всупереч всім обіцянкам і міжнародним зобов’язанням, досі не введене в експлуатацію. 

Не будемо повністю переказувати всі перипетії довкола ЦСВЯП, адже ця історія детально описана відразу у кількох журналістських розслідуваннях. Просто нагадаємо, що за активної участі теперішнього міністра енергетики, а тоді віце-президента державної компанії «Енергоатом» Германа Галущенка, на добудову цього майже завершеного об’єкта було виділено 460 мільйонів гривень, а пізніше додатковою угодою ще 1,4 мільярди. Причому кошти в обхід відкритого конкурсу отримала компанія з сумнівною репутацією, яка до цього не мала досвіду роботи на об’єктах подібної складності, а всі документи, які могли би пролити світло на корупційну природу цієї оборудки, отримали гриф «таємно», як такі, що стосуються питань національної безпеки і становлять державну таємницю.

 

Простий, але ефективний спосіб заховати всі кінці у воду. 

Окремої розповіді заслуговує те, як під телекамери керівництво НАЕК ще у грудні минулого року урочисто перерізало червону стрічку на незавершеному будівництві і радісно рапортувало про успіхи перед керівництвом держави. Хоча об’єкт не введенний у експлуатацію навіть зараз – через півроку після вказаних подій. 

Тобто Котін, Галущенко, Бояринцев та інші просто пошили в дурні все керівництво країни, а відпрацьоване ядерне паливо напівтаємно продовжують відправляти у Російську Федерацію, сплачуючи сотні мільйонів доларів з бюджету за його зберігання. 

Але найцинічніше і найнебезпечніше, що в результаті всіх описаних афер під загрозою можуть опинитися мільйони людських життів. Адже йдеться про об’єкти підвищеної ядерної небезпеки, гарантувати надійну роботу яких в умовах тотальної корупції просто неможливо. Накопичення заборгованості перед постачальниками за виконання поставок товарів, робіт та послуг, злочинне відтермінування таких поставок не дають можливості вчасно проводити необхідні ремонтні роботи чи здійснювати заходи із модернізації або реконструкції на реакторах українських АЕС, а це неодмінно призведе до вкрай трагічних наслідків.

 

До речі, орган, який покликаний стежити за дотриманням правил безпеки на ядерних об’єктах – а саме Державна інспекція ядерного регулювання – за нашою інсайдерською інформацією, може вже незабаром змінити керівника, і, як свідчать наші джерела, йдеться саме про те, аби зробити цю структуру дещо більш слухняною і поступливою. 

Зокрема, це стосується введення у експлуатацію багатостраждального Центрального сховища відпрацьованого ядерного палива. Адже теперішній керівник ДІЯР Григорій Плачков нібито вперто не погоджується підписати відповідні дозвільні документи, що дуже дратує багатьох високопоставлених персон, задіяних у махінаціях довкола будівництва ЦСВЯП. 

У зв’язку з цим Плачкову, як і деяким іншим непоступливим чиновникам, за дорученням Германа Галущенка активно готують заміни. За підбір «правильних» людей відповідає уже згаданий кадровик «Енергоатому» Олег Бояринцев, який де-факто віднедавна курує всі призначення в українській енергетиці. 

Отже, чекаємо низки гучних звільнень і не менш гучних призначень. Зокрема, і в керівництві Державного агентства з управління зоною відчуження, де група Галущенка і Боярінцева зараз на керівні позиції активно просуває своїх людей. 

Не хочеться вірити, що корупція наскрізь пронизала своїми метастазами Офіс президента Зеленського, але все таємне рано чи пізно стає очевидним. У випадку з українською енергетикою, звісно, краще, аби відповідні державні правоохоронні органи – СБУ, НАБУ, ДБР – провели належну перевірку фактів, які вже тривалий час відкрито публікуються в українських медіа. У іншому разі, зупинити назріваючу кризу в енергетиці буде неможливо. Зрештою, і Германа Галущенка, і його партнера по оборудкам Олега Бояринцева неодноразово звинувачували у зв’язках з російською агентурою в Україні, зокрема з сумновідомим Андрієм Деркачем. А це, у свою чергу, дає підстави серйозно замислитися над тим, кому насправді вигідний колапс в українській енергетиці і фактичний зрив опалювального сезону 2021 -2022 років.   

Чи не вийде так, що уже цієї зими Україні доведеться стати навколішки перед Кремлем і купувати у РФ енергоносії, погоджуючись на всі політичні забаганки Путіна? 

Щодо безпеки на ядерних об’єктах, то тут ситуація ще більш небезпечна і вимагає негайної реакції міжнародних організацій, зокрема МАГАТЕ (International Atomic Energy Agency), адже повторення Чорнобильської трагедії здається як ніколи реальним.