Монополія на вивезення металобрухту: хто заробляє на стратегічній сировині під час війни

От ви кажете зерно, зерно. Давайте трохи про метал.

А саме про експорт кольорового та електронного металобрухту, який якось випав зовсім з інформаційного поля, а це зовсім несправедливо.

По-перше це таки чергова схема в якій ми втрачаємо податки та валюту, яка не повертається в країну.

По-друге, кольорові метали, в умовах війни – це стратегічний ресурс, який має бути тут та йти на виготовлення того, що наближає нашу перемогу.

Отже. Поки коротко та простими словами.

Суть схеми «сірого» експорту кольорового металобрухту полягає у двох основних моментах: заниження інвойсної вартості в 5-10 разів, що призводить до зменшення суми експортного мита та зменшення валютних надходжень в Україну, а також незаконне отримання сертифіката ЄВРО-1, що знижує ставку мита з 15% до 2%.

На початку повномасштабної війни, коли люди в паніці адаптувались до нових реалій, багато хто намагався підтримати країну, тоді як «підприємливі патріоти» заробляли на «брудних» схемах. Експорт кольрового металу серед них.

За 2,5 місяці весни 2022 було вивезено близько 1000 тон лише брухту міді, а прямих збитків державі, за найскромнішими оцінками, завдано на 34 млн грн.

І це вже не кажучи вже про недоотримані мільйони доларів валютної виручки.

Важливо також врахувати негативний вплив цієї діяльності на ринок сировини та загрозу існуванню виробничих підприємств, які створюють додану вартість і робочі місця, а також є критично важливими для забезпечення і ремонту енергетичної інфраструктури.

Нікого ж не здивую, коли скажу що кабельна продукція, якої потребують енергетики виробляється з міді, а сировни на виробництвах тупо немає.

Проте її вистачає на схемний експорт, адже замість потрапляння на внутрішній ринок, де ціна на кольорові метали улетіла в космос, кольоровий металобрухт системно їде з країни.

За моїми даними, за шість місяців уже цього, 2024 року, із країни вивезли майже 600 тон брухту міді з явними порушеннями, а прямі збитки держави від несплаченого мита приблизно складають одного млн. доларів.

Далі. Експорт-контрабанда електронного брухту відбувається під виглядом експорту шлаку.
Суть цієї схеми полягає у вивезенні електронного брухту, що містить дорогоцінні метали, під виглядом шлаку. Перед експортом плати подрібнюються або спалюються для надання їм вигляду шлаку.

Оцінити збитки від такої діяльності неможливо, оскільки невідома концентрація корисних металів у подібному концентраті. Додаткові перевірки митниці, що імітують боротьбу з такою контрабандою, завдають непрямої шкоди компаніям, які вивозять справжній шлак.

Попередньо, щонайменше 400 тонн такого шлаку було вивезено за 2024 рік.

Це теж можна розцінювати як удар по стратегічній галузі.

При цьому в цьому напрямку в нас традиційно не хаос, а така собі схемна монополія.

Гравці ринку кажуть про три компанії які займаються подібним експортом: ТОВ «ДЕОН ІНСТАНТ», ТОВ «КОЗАКВОЛЯ», ТОВ «ВІЛЬНИЙ ДНІПРО». Саме вони експортують брухт і шлаки.
Фактично ці компанії входять в так звану групу підприємств «Раміта», яка пропонує купити різні види брухту за цінами, що перевищують заводські, але яке не має жодного виробництва.

За цією компанією стоїть цілий перелік інших підприємств, що працювали протягом усієї її історії.

Ринок настільки малий, що всі добре все знають. Знають хто працює реально, а хто тупо схематозить знищуючи стратегічну галузь.

Перевірити цю інформацію та навести лад зі схемним експортом стратегічної сировини не так вже й складно.

Головне бажання та розуміння важливості цієї теми.